Францішек Ксаверій Браницький: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, шаблон, доповнення, |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Біографія: replaced: складав приблизно 2 → становив приблизно 2 |
||
Рядок 67:
Браницький розійшовся з королем, пристав до партії Чарторийського та Потоцьких, і став говорити про відродження батьківщини, вказуючи на короля, як на головну причину тяжкого становища [[Польща|Польщі]]. Насправді ж Браницький мріяв про відновлення колишнього значення гетьманської влади, про незалежність гетьманів від сейму і про беззвітне керівництво військом.
Незабаром він став головою опозиційної партії і тоді ж зустрівся з планами [[Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкіна]], який, думаючи скласти собі самостійне володіння в [[Польща|Польщі]], скуповував собі там маєтки і набирав партію. Браницький пішов назустріч планам [[Потьомкін Григорій Олександрович|Світлійшого князя Григорія Потьомкіна]], в [[1781]] році у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] одружився з його племінницею, улюбленою камер-фрейліною [[Катерина II (імператриця Росії)|імператриці Катерини II]], [[Браницька Олександра Василівна|Олександрою Василівною Енгельгардт]], і з цього часу відкрито порвав з королем. Деякі історики вважають дружину Браницького позашлюбною донькою [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини ІІ]] і Сергія Салтикова. Шлюб Ф. К. Браницького з О. В. Енгельгардт відповідав політичним реаліям того часу. [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерина ІІ]] бажала стабільного миру з [[Польща|Польщею]] і заохочувала шлюби між російськими дворянами і польською шляхтою. За О. Браницькою гетьман отримав пристойний посаг — 600 000 карбованців сріблом і велику ділянку землі. [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерина ІІ]] подарувала подружжю на весілля Шуваловський палац в Петербурзі. Доход К. Браницького з самої тільки [[Біла Церква|Білої Церкви]] приносив 750 000 золотих. Разом з маєтками — Ставище, Рокитне, Лисянка та іншими він
На сейм [[1782]] Браницький з'явився з сильною партією, піднімав заворушення, в усьому перечив королю і довів до того, що сейм повинен був розійтися, не зробивши нічого. Тоді Браницькому зробили з [[Санкт-Петербург|Петербурга]] навіювання, і на наступному сеймі [[1784]] він тримався спокійно. Однак, опозиція не хотіла миритися і продовжувала свою кампанію проти короля.
| |||