[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
VolodymyrB (обговорення | внесок)
Рядок 11:
Під тиранією [[греки]] розуміли одноосібне правління, що спирається не на [[традиції]] і [[спадковість]] влади (як [[монархія]]), а на застосування насильства і безпосереднє апелювання до демосу (народу). Тиран захоплював владу силомиць і був наближений до статусу сучасних [[диктатор]]ів. Як і у диктатора — [[влада]] тирана була необмеженою.
 
У влади, зосередженої в руках одної особи, є свої переваги. Тому вона так часто виникає чічи відроджується в скрутні часи держави. За умов видатної особи-тирана, здатної швидко знаходити відповідні рішення проблем та ефектно проводити їх в життя, тиранія має позитивне значення. На ранніх етапах становлення та формування грецьких держав так і було. Тиранії ранньої доби (7 — 6 ст. до н.е .) відомі як доба " старшої тиранії ". В материковій Греції тиранії в кінці 6 століття зникають. Але вони залишилися на періферії грецької ойкумени. В грецькій Іонії тиранічну владу пидтримували вояки Персії, бо вона нагадувала монархічну владу в самій Персії. Тиранія зберіглася в грецьких колоніях на Сіцилії та в Магна Греція (південь сучасного [[Апеннінський півострів|Апеннінського півострова]]) через войовниче оточення сусідніх племен і необхідність рішучого і швидкого їм опору.
 
[[Файл:Harmodius and Aristogeiton.jpg|міні|ліворуч|100пкс|Тираноубивці Гармодій і Аристогитон. Римська копія з грецьких бронзових скульптур. [[Національний археологічний музей (Неаполь)]]. ]]