Асікаґа Такаудзі: відмінності між версіями

 

Відновивши свої сили і заручившись військовою допомогою західно-японської знаті, Асікаґа вирушив походом на Кіото. [[6 травня]] [[1336]] року у [[битва при Мінатоґава|битві при Мінатоґава]] він розбив основні частини роялістської армії на чолі з Ніттою Йосісадою і [[Кусунокі Масасіґе]]. На початку червня, остаточно ліквідувавши рештки урядових військ у столичному регіоні, Такаудзі вдруге став володарем Кіото. Наляканий [[імператор Ґо-Дайґо|імператор Ґо-Дайґо]] втік до монастиря [[Енрякудзі]] на горі Хіей, але згодом підписав мир. За умовами миру, він відрікався від трону і визнавав новим монархом Японії [[імператор Комьо|принца Ютахіро]], молодшого брата екс-імператора Коґена і представника опозиційної гілки Дзімьоін. Самого [[імператор Ґо-Дайґо|Ґо-Дайґо]] посадили під домашній арешт.

 

У липні [[1336]] року принц Ютахіро вступив на трон під ім'ям [[імператор Комьо|імпертора Комьо]]. За п'ять місяців йому були передані [[імператорські регалії Японії|монарші регалії]] — священі дзеркало, меч і яшма, якими володів попердній правитель [[імператор Ґо-Дайґо|Ґо-Дайґо]]. [[7 листопада]] [[1336]] року, після церемонії передачі регалій, Такаудзі проголосив 17 пунктів «''Положеннь років [[Кемму]]''» (建武式目), які стали його політичною програмою по створенню нового самурайського уряду.