Кіров Сергій Миронович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Біографія: зображення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 55:
[[Файл:Sergey Kirov monument in Saint Petersburg.jpg|thumb|160px|left|Пам'ятник в м. [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]]]
[[Файл:Rotation of 1948.jpg|thumb|160px|left|Пам'ятник в м. [[Кіровоград|Кіровограді]], установлений у [[1937]] році, стоїть і дотепер. Фото [[1948]] року (скульптор [[Манізер Матвій Генріхович|М. Г. Манізер]])]]
[[Файл:Пам'ятник Сергію Кірову в Кіровограді.jpg|thumb|160px|left|Пам'ятник в м. [[Кіровоград|Кіровограді]]. Фото [[2007]] року.]]▼
Його псевдонім Кіров походить від «кір» — знайденого в календарі. В квітні 1912 року в газеті «Терек» з'являється стаття «Поперек дороги», підписана «С. Кіров». Саме під цим псевдонімом Костриков ввійшов в історію СРСР.
Рядок 63:
1920 рік — у складі 11-ої Червоної Армії вступає в Баку, у складі радянської делегації бере участь у заключенні мирного договору з Польщею у Ризі, стає членом Кавказького бюро ЦК РКП(б). У 1921 році на 10-ому з'їзді ЦК РКП(б) вибирається кандидатом у члени ЦК. В тому ж році стає Першим секретарем ЦК компартії Азербайджана. У 1923 році був вибраний членом ЦК РКП(б).
▲[[Файл:Пам'ятник Сергію Кірову в Кіровограді.jpg|thumb|160px|
В 1926 році Кірова обирають першим секретарем Ленінградського губернського комітету (обкома) і міськкома партії і Північно-Західного бюро ЦК ВКП(б). У складі групи ЦК направляється в Ленінград для ідеологічної боротьби з зинов'ївською опозицією.
Увечері 1 грудня 1934 року в Смольному, де розташовувалися Ленінградський міськом та обком ВКП (б), Сергія Кірова пострілом в потилицю було вбито Леонідом Ніколаєвим.
28 і 29 грудня 1934 року в Ленінграді [[Виїзна Сесія Військової Колегії Верховного Суду СРСР]] під головуванням В. Ульріха признала винними у вбивстві 14 осіб і приговорила їх до розстрілу з конфіскацією належного їм майна.
{{початок цитати}}
Виїзна Сесія Військової Колегії Верховного Суду РСР встановила, що обвинувачені у цій справі, будучи учасниками підпільної контрреволюційної [[Тероризм|терористичної]] групи, за прямим завданням і під безпосереднім керівництвом терористичного "Ленінградського центру", підготували і здійснили 1 грудня 1934 р. в м. Ленінграді, в будівлі Смольного вбивство [[товариш]]а Сергія Мироновича Кірова.
Виїзна Сесія Військової Колегії Верховного Суду РСР визнала всіх обвинувачених в числі 14 осіб винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 58<sup>8</sup>-58<sup>11</sup> [[Кримінальний Кодекс РРФСР|Кримінального Кодексу РРФСР]], і, керуючись постановою [[Центральний Виконавчий Комітет Союзу РСР|Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР]] від 1 грудня 1934 р., — засудила:
{{Multicol}}
1) Миколаєва Леоніда Васильовича,<br />
2) Котолинова Івана Івановича,<br />
3) Шатського Миколи Миколайовича,<br />
4) Румянцева Володимира Васильовича,<br />
5) Мандельштама Сергія Йосиповича,<br />
6) Мясникова Миколи Петровича,<br />
7) Левіна Володимира Соломоновича,<br />
{{Multicol-break}}
8) Сосіцкого Льва Ілліча,<br />
9) Соколова Георгія Васильовича,<br />
10) Юскіна Гната Григоровича,<br />
11) Звездова Василя Івановича,<br />
12) Антонова Миколу Семеновича,<br />
13) Ханік Льва Йосиповича,<br />
14) Толмазова Андрія Ілліча —<br />
{{Multicol-end}}
— до вищої міри покарання — розстрілу, з конфіскацією належного їм майна.<br />
Вирок приведений у виконання.<br />
([[ТАРС]])<ref>"Из приговора Военной Колегии Верховного Суда СССР по делу об убийстве тов.С.М.Кирова", журнал «За рулем», 1935, №01 (сторінка: 2)</ref>
{{кінець цитати}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==
| |||