Відкрити головне меню

Зміни

доповнення
 
=== Документи музею ===
В музеї зберігається велика кількість документів, що належали в першу чергу самому Дмитру Яворницькому.<ref>[http://www.informsistema.com/museum/?p=820 ''Піцик О. В.'' Архівні документи Д.  І.  Яворницького в експозиції меморіального будинку-музею академіка]</ref>
 
==== Учнівські зошити ====
2 учнівські зошити часу навчання в Харківській повітовій гімназії. Перший зошит на 12 листів  — ''«Русская Тетрадь»'' Дмитрія Еварницкого почата 23 вересня 1868  р., закінчена 9 лютого 1869  р.<ref>арх. 764 КТІ 38752</ref>, де учень Дмитро Еварницький вчиться писати окремі елементи літер та самі літери, з помітками вчителя ''«Хорошо», «Порядочно», «Посредственно», «Порядочно, но больше старайтесь», «Очень недурно», «Посредственно»'' і знову ''«Хорошо»''. Другий зошит ''«Русская тетрадь»'' 1869  р. ученика 1-го нормального класса Дмитрія Еварницкого<ref>арх. 764 КП 38752</ref>, де списано 9 листів, теж елементи літер та самі літери з помітками вчителя ''«Порядочно», «Хорошо»'' та підписами, що роботу виконано власноручно учнем Дмитром Еварницьким.
 
==== Робочі записні книжки ====
Перша записна книжка «День за днем»<ref>КП 111088 арх. 3304</ref> на 480 сторінок містить записи з характеристикою наукових досліджень, збирань: записи приказок, поговірок, жартів українською і російською мовами; розповіді про Іллю Муромця; опис Євангелія, надрукованого у Москві 1763  р. Також тут є записи 1922—1923 1922–1923 рр.  — це описи кургану, розкопів, малюнки, плану станції Лоцманської, тобто на території сучасного Дніпропетровська. Друга записна книжка<ref>КП 111087 арх. 33003</ref> (1890) є продовженням записів попередніх розшуків: записи пісень, різних приказок, схеми-плани місцевості, описи курганів, археологічних знахідок, записи слів, матеріали з української демонології; розповіді про кошового отамана І. Сірка; про лоцманів та вартість їхніх послуг. Обидві відносяться до петербурзького періоду життя вченого.
 
Записна книжка-зошит<ref>арх. 791 КП 38779</ref> на 68 листів містить конспекти історичних досліджень періоду правління Петра І. Наступні два рукописи-лекції відносяться до цього ж харківсько-петербурзького періоду інтенсивного вивчення історії. Перший з рукописів<ref>арх. 33192 КП—111500</ref> присвячений періоду історії боротьби у Польщі «конфедератів» проти короля, сейму і «схизматів». Другий рукопис<ref>арх. 33190 КП — 111498</ref> містить історію становлення Литовської держави, Польщі, взаємини між цими державами та Росією.
 
Цікавою є записна книжка<ref>КП—38764, арх. — 776</ref>, яка складається з двох окремих саморобних зошитів. Обидва зошити містять словники з помітками, зокрема в першому  — звідки взяті слова: «Марко Вовчок», «О. Стороженко», «Листи з хутора», «село Сурське Кат. губ. Катеринославського повіту», записи, як мучили Ґонту. Другий зшиток починається віршем [[Кониський Олександр Якович|Олександра Кониського]] «Сиротина», а на зворотній сторінці  — вірш-сатира російською мовою, списаний з газети «СПб Ведомости», февраль, №  38.
 
Про археологічні пошуки вченого розповідає ''«Дневник раскопок курганов в (деревне) Михайловке, имении Вс. Эр. Бродского, Верхнеднепровского (уезда)» 1906 IX 28'',<ref>арх. 33077 КП 111222</ref> тут дається детальний опис місцезнаходження кургану, його розміри, характер поховання.
 
==== Археологічні документи ====
* Свідоцтво на право розкопів влітку 1885 року поруч із селом ''Красноплавка'' Артемовської волості [[Павлоградський повіт|Павлоградського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]].
* Повідомлення про те, що Д. І. Яворницький був обраний членом археологічного товариства;
* Членський квиток Яворницького, як учасника Восьмого археологічного з'їзду, який відбувався у Москві з 8 по 24 січня 1890 р.
* Запрошення Яворницькому на XIII археологічний з'їзд, який відбувся у Катеринославі 1905 року саме завдяки старанням Д. І. Яворницького і мав велике значення у становленні Катеринославського музею.
* «Відкритий лист» 1927 року, який дає Д. І. Яворницькому право робити розшуки на території майбутнього [[Дніпробуд]]у; призначення відповідальним керівником постійного археологічного догляду й археологічних розкопів на території Дніпрельстану 21. III. 1927 р.
 
==== Документи ученого та громадського діяча ====
* [[Матрикул]], що свідчить: ''«Совет императорского Харьковского Университета свидетельствует, что предъявитель сего Демитрий Эварницкий цринят в число студентов сего Университета по историко-филологическому факультету 1877  г. 22 сентября»''.
* Cвідоцтво (копія) про закінчення Яворницький університету та про науковий вибір молодого фахівця
* Диплом про захист Д. І. Яворницьким вченого ступеню ''«магистра русской истории»'', який він отримав на підставі ''"представленного и публично защищенного им сочинения под заглавием «История запорожских козаков, том І»''. Захист відбувся 29 квітня 1901 року, а сам документ був виданий 27 лютого 1902 року.
* Членський білет № 969 члена Катеринославського наукового товариства професора Еварницького.
* Посвідчення № 35 1939 р. академіка Д. І. Яворницького вже за радянських часів.
* Повідомлення про обрання Д. І. Яворницького дійсним членом Академії наук УРСР 1929 р.
 
==== Листи до Д. І. Яворницького ====
* Лист українського письменника, фольклориста, етнографа [[Грінченко Борис Дмитрович|Б. Д. Грінченка]] від 16 лютого 1905 року, де Грінченко оповіщає про подальшу роботу над словником.
* Вітальна телеграма І. Ю. Рєпіна з нагоди 58-ї річниці з дня народження Дмитра Івановича (1913 р.): ''«Горячо приветствую маститого юбиляра. Дружески обнимаю безсмертную душу Запорожья. Илья Репин»''. Ці коротенькі рядки промовисто характеризують взаємовідносини художника і історика: смертельно хворий Рєпін намагається закінчити картину «Гопак», а Д. І. Яворницький заповідає виконати цю життєдайну мелодію на своїх похоронах.
 
==== Указ про увічнення пам'яті ====
{{пишу}}
{{цитата|Указ Президії Верховної Ради УРСР Про увічнення пам'яті академіка Д. І. Яворницького.<br />Присвоїти ім'я академіка Д. І. Яворницького Дніпропетровському історичному музеєві. Доручити Раді народних комісарів УРСР: встановити на могилі академіка Д. І. Яворницького надгробний пам'ятник, зберегти за дружиною померлого академіка Д. І. Яворницького — С. Д. Яворницькою республіканську академічну пенсію в розмірі 600 крб. на місяць.<br />Голова Президії Верховної Ради УРСР, М. Гречуха. Секретар Президії Верховної Ради УРСР О. Межжерін}}
 
== Примітки ==