Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького: відмінності між версіями

В музеї зберігається велика кількість документів, що належали в першу чергу самому Дмитру Яворницькому.<ref>[http://www.informsistema.com/museum/?p=820 ''Піцик О. В.'' Архівні документи Д.  І.  Яворницького в експозиції меморіального будинку-музею академіка]</ref>

2 учнівські зошити часу навчання в Харківській повітовій гімназії. Перший зошит на 12 листів  — ''«Русская Тетрадь»'' Дмитрія Еварницкого почата 23 вересня 1868  р., закінчена 9 лютого 1869  р.<ref>арх. 764 КТІ 38752</ref>, — де учень Дмитро Еварницький вчиться писати окремі елементи літер та самі літери, з помітками вчителя ''«Хорошо», «Порядочно», «Посредственно», «Порядочно, но больше старайтесь», «Очень недурно», «Посредственно»'' і знову ''«Хорошо»''. Другий зошит ''«Русская тетрадь»'' 1869  р. ученика 1-го нормального класса Дмитрія Еварницкого<ref>арх. 764 КП 38752</ref>, де списано 9 листів, теж елементи літер та самі літери з помітками вчителя ''«Порядочно», «Хорошо»'' та підписами, що роботу виконано власноручно учнем Дмитром Еварницьким.

Перша записна книжка «День за днем»<ref>КП 111088 арх. 3304</ref> на 480 сторінок містить записи з характеристикою наукових досліджень, збирань: записи приказок, поговірок, жартів українською і російською мовами; розповіді про Іллю Муромця; опис Євангелія, надрукованого у Москві 1763  р. Також тут є записи 1922—1923 1922–1923 рр.  — це описи кургану, розкопів, малюнки, плану станції Лоцманської, тобто на території сучасного Дніпропетровська. Друга записна книжка<ref>КП 111087 арх. 33003</ref> (1890) є продовженням записів попередніх розшуків: записи пісень, різних приказок, схеми-плани місцевості, описи курганів, археологічних знахідок, записи слів, матеріали з української демонології; розповіді про кошового отамана І. Сірка; про лоцманів та вартість їхніх послуг. Обидві відносяться до петербурзького періоду життя вченого.

Записна книжка-зошит<ref>арх. 791 КП 38779</ref> на 68 листів містить конспекти історичних досліджень періоду правління Петра І. Наступні два рукописи-лекції відносяться до цього ж харківсько-петербурзького періоду інтенсивного вивчення історії. Перший з рукописів<ref>арх. 33192 КП—111500</ref> присвячений періоду історії боротьби у Польщі «конфедератів» проти короля, сейму і «схизматів». Другий рукопис<ref>арх. 33190 КП — 111498</ref> містить історію становлення Литовської держави, Польщі, взаємини між цими державами та Росією.

Цікавою є записна книжка<ref>КП—38764, арх. — 776</ref>, яка складається з двох окремих саморобних зошитів. Обидва зошити містять словники з помітками, зокрема в першому  — звідки взяті слова: «Марко Вовчок», «О. Стороженко», «Листи з хутора», «село Сурське Кат. губ. Катеринославського повіту», записи, як мучили Ґонту. Другий зшиток починається віршем [[Кониський Олександр Якович|Олександра Кониського]] «Сиротина», а на зворотній сторінці  — вірш-сатира російською мовою, списаний з газети «СПб Ведомости», февраль, №  38.

Про археологічні пошуки вченого розповідає ''«Дневник раскопок курганов в (деревне) Михайловке, имении Вс. Эр. Бродского, Верхнеднепровского (уезда)» 1906 IX 28'',<ref>арх. 33077 КП 111222</ref> тут дається детальний опис місцезнаходження кургану, його розміри, характер поховання.