Вектор електричної індукції: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.3) (робот додав: bg:Електрична индукция |
м правопис |
||
Рядок 15:
На заряд у суцільному середовищі з боку інших зарядів діють сили відмінні від сил у вакуумі. Причиною цього є поляризація середовища. Будь-який матеріал складається із [[електрон]]ів і [[йон]]ів, які під дією зовнішнього поля зміщуються. В результаті ці наведені заряди створюють свої поля, згідно з [[принцип Лешательє-Брауна|принципом Лешательє-Брауна]], реакція будь-якої системи на зовнішній влив намагається зменшити ефект цього впливу. [[Електричне поле]], яке діє на пробний заряд з боку інших зовнішніх зарядів менше, ніж у випадку відсутності середовища.
Напруженість електричного поля, розрахована без врахування наведених зарядів і поляризації, й називається вектором електричної індукції у [[СГС|системі СГС]]. В [[система СІ|системі СІ]] вектор електричної індукції визначений із іншою розмірністю, ніж розмірність напруженості електричного поля, а тому результат розрахунку потрібно ще
== Зв'язок із електричним полем ==
Поляризація середовища викликана прикладеним електричним полем і залежить від його значення. Враховуючи цю залежність у формулі для вектора електричної індукції, можна знайти співвідношення між
У лінійному наближенні (при слабких полях) поляризація пропорційна прикладеному електричному полю, й тоді можна записати
Рядок 35:
Загалом характер зв'язку між напруженістю електричного поля й вектором електричної індукції визначається поведінкою середовища. Цей зв'язок може бути нелокальним (тобто на значення поля в даній точці впливає поляризація сусідніх точок). Крім того, на значення поля в цей час часу може впивати ступінь поляризації середовища в попередні моменти часу (це називається ''запізнюванням'').
У випадку слабких полів зв'язок можна вважати лінійним і для сталих полів, нехтуючи ефектами нелокальності)
[[діелектрична проникність|діелектричною проникністю]] <math> \hat{\varepsilon} </math>. Загалом діелектрична проникність — [[тензор]], але у випадку ізотропного середовища зводиться до [[скаляр]]а. Лише тоді справедлива наведена формула.
Рядок 47:
де <math> \rho_{free} </math> — густина вільних зарядів. (Формула записана в системі СГС).
Ця формула цілком аналогічна третьому рівнянню Максвелла для вакууму, за
електричного поля заміняється на вектор електричної індукції, а [[густина заряду|густину зарядів]] на густину вільних зарядів.
Рядок 66:
На різкій границі розділу двох середовищ рівняння Максвелла у диференційній формі не застосовні, оскільки неможливо визначити
похідні від полів. В такому випадку записують Максвелівські граничні умови, одна з яких — неперервність нормальної складової
вектора
: <math> D_n^{(1)} = D_n^{(2)} </math>
|