Імператор Ґо-Йодзей: відмінності між версіями

[[17 грудня]] [[1586]] року юний принц став названим сином [[Імператор Оґіматі|Імператора Оґіматі]], який передав йому престол. Новий правитель прийняв ім'я Імператор Ґо-Йодзей<ref name="І"></ref>.

[[1588]] року Імператор Ґо-Йодзей отримав грошове утримання від об'єднувача Японії&nbsp;— [[кампаку|радника]] [[Тойотомі Хідейосі]]. Того ж року монарх здійснив візит подяки до його кіотського палацу [[Дзюракудай]]. В палаці зібралися усі [[даймьо|регіональні володарі]] країни, які присягнули на вірність Імператорському престолу. Присяга була формальною, оскільки Імператор реальної влади в Японії не мав, а його головним захисником виступав Хідейосі, якому володарі присягали так само<ref name="І"></ref>.

[[1592]] року, напередодні [[Імджинська війна|японського вторгнення до Кореї]], Імператор Ґо-Йодзей власноруч написав послання до Хідейосі намагаючись зупинити війну. Однак його звернення було проігноровано<ref name="І"></ref>.

Протягом свого правління Імператор Ґо-Йодзей займався вивченням класики. Його вчителем з китаїстики був [[Фунабасі Хідетака]], а з японських студій&nbsp;— [[Хосокава Фудзітака]]. У [[1597]]—[[1603]] роках, завдяки зусиллям Імператора, в Японії було вперше надруковано Імператорські рескрипти, поетичну антологію «Парчевий сувій»<ref>錦繍段, きんしゅうだん, кінсюдан</ref>, японську історичну хроніку «[[Ніхон сьокі]]» та китайські філософські трактати «[[Лунь юй]]» та «[[Мен-цзи]]»<ref name="І"></ref><ref>[http://www.city.kyoto.jp/somu/rekishi/fm/nenpyou/htmlsheet/bunka23.html 京都の出版 // 文化史23]</ref>.

[[25 вересня]] [[1617]] року Імператор Ґо-Йодзей помер у 47-річному віці. Його поховали в гробниці Фукаса-но-кіта<ref>深草北陵, ふかさのきたのみささぎ, ''фукаса но кіта но місасаґі''.</ref>, в районі [[Фусімі, Кіото|Фусімі]], в [[Кіото]].<ref name="І"></ref><ref>[http://www.kunaicho.go.jp/ryobo/guide/107/index.html Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії]</ref>.