Вогнеметний танк: відмінності між версіями

[[Файл:Ronson flame tank Iwo Jima.jpg|thumb|right|200px|Вогнеметний [[M4 Sherman|«Шерман»]] під час [[Битва за Іодзіму|битви за Іодзіму]]]]

'''Вогнеметний танк''' — [[бойова броньована машина]] на [[гусениця|гусеничному]] [[Шасі (автомобіль)|шасі]], оснащена вогнеметною установкою і призначена для ураження палаючої вогнесумішшю живої сили (в т. ч. в укриттях) і військової техніки противника. Вогнеметні танки можуть мати вогнемет в якості основного озброєння, в цьому випадку він зазвичай встановлюється в башті замість знаряддя. Великого поширення набули вогнеметні танки, у яких вогнемет є допоміжним зброєю, а гармата і кулемети - основним. Резервуари з огнесмесью можуть розміщуватися всередині танка, на його корпусі, а також на одноосьовому причепі.

 

Вперше вогнеметні танки були застосовані італійської армією під час війни в Ефіопії 1935-36. Радянські вогнеметні танки типу ВІД і Т-26-130 успішно використовувалися в боях на р. Халхин-Гол (1939) і під час сов.-фінл. війни 1939 року по 1940 року. В період Великої Батьківщин, війни на радянські танки додатково до їх озброєння встановлювалися автоматичні танкові вогнемети АТО-42, викидали під тиском порохових газів огнесмесь на дальність до 120 м. На танку Т-34 такий вогнемет мав запас вогнесуміші 200 л і дозволяв зробити пострілів 20, 570 на танку KB відповідно л і пострілів 57.

 

 

== Див. також ==