Полонинський хребет: відмінності між версіями

Простягається з північного заходу на південний схід між річками [[Уж (притока Лаборцю)|Ужем]] і [[Тересва (річка)|Тересвою]] (за іншими джерелами: між річками Ужем і [[Тиса|Тисою]]ою) на понад 150 км. На південному заході від Полонинського хребта простягаються [[Вигорлат-Гутинський хребет]] і [[Верхньотисинська улоговина]], на північному сході — [[Вододільний хребет]] і масив [[Ґорґани]]. Переважні висоти 1400—1500 м, найвища — г. [[Стій]] (1681 м). Долинами річок Ужа, [[Латориця|Латориці]], [[Віча|Вічі]], [[Теребля (річка)|Тереблі]], Тересви розчленований на окремі високі та широковерхі масиви, вершинні поверхні яких займають полонини (хребти) — [[Полонина Руна]], [[Лаутанська Голиця]], [[Гостра Гора]], [[Полонина Боржава|Боржава]], [[Красна (хребет)|Красна]], яким властиві круті схили. У геоструктурному відношенні відповідає [[Дуклянський покрив|Дуклянському]] та [[Поркулецький покрив|Поркулецькому покривам]]. Складається з [[фліш]]у. Полонинський хребет відзначається великими коливаннями відносних висот (до 1000—1200 м). Південно-східні схили більш пологі ніж інші.