Річард Невілл, граф Ворік: відмінності між версіями

Конфлікт між двома ворогуючими групами зростав. Він поглиблювався невдачами у Франції, де на той час точилася [[Столітня війна]]. Річард Невілл повернувся на північ, щоб підготовуватися для боротьби. У 1455 році він разом з Річардом Йоркським рушив до ЛондонЛондону із сильним загоном, щоб силою відібрати владу над королем у роду Бофор, герцогів Сомерсет. 22 травня відбулася битва з військами Едмунда Сомерсета, прихильника Ланкастерів. Тут війська Невілла та Йорка здобули переконливу перемогу. В результаті герцог Йоркський знову стає протектором королівства. Втім вже у 1456 році [[парламент]] знімає його з цієї посади, а вплив дружини Маргарити Анжуйської та її союзників знову повернуто. Проте цього ж року Річард Невілл стає капітаном м. Кале у Франції. Це мало велике значення, томущо саме у Кале розташовувалася найбільш боєздатна та досвідчена армія Англії.

Цього ж року висадився у Англії та рушив до Шропширу[[Шропшир]]у на зустріч з батьком, проте більшість солдат Невілла на чолі з Ендрю Тролопом перейшло на бік короля. Тому Річард Невілл разом батьком вимушен був тікати до Кале. Спроба Ланкастерів на чолі із Генрі Сомерсетом захопити Кале була відбита.

У 1460 році Річард Невілл зустрівся з Річардом Йоркським в Ірландії, де було сплановано військовий похід проти Ланкастерів. Цього ж року Невілл висадився в Англії й 10 липня завдав поразки королівським військам при Нортгемптоні. Далі Невілл рушив на південь й легко захопив Лондон. Завдяки саме його пропаганді більшість міст південної Англії підтрималипідтримало Йорків, а парламент прийняв рішення про наділення Річарда Йоркського званням спадкоємця трону (31 жовтня).

Проте цього ж року Йорки зазнали поразки при Векфілді, де загинув Річард Йоркський, а батька Невілла було страчено (30 грудня). З цього моменту Річард стає черговим графом СолісберіСалісбері. Але 17 лютого 1461 року самого Річарда Невілла було розбито королівськими військами у Другій битві при Сен-Олбансі. Проте Річард зміг втекти та з'єднатися з [[Едуард IV|Едуардом Йоркським]], який розбив Ланкастерів при [[Битва під Мортімерс Кросс|Мортимер Кросс]]. Саме вплив та авторитет Невілла сприяв тому, що 4 березня 1461 року Едуарда було оголошено новим королем. А вже 29 березня відбулася велика битва [[Битва під Таутоном|при Таутоні]], в якій активну участь брав Невілл. Йорки завдали ніщивної поразки Ланкастерам.