Зав'ялов Микола Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
стильові правлення
Рядок 42:
Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[13 вересня]] [[1944]] року за вміле командування бригадою і проявлені при цьому [[мужність]] і [[героїзм]] гвардії підполковнику Миколі Івановичу Зав'ялову присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№ 3492).
 
Після війни продовжив службу в [[Радянська армія|Радянській Армії]]. У [[1947]] році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії бронетанкових і механізованих військ Радянської Армії імені Й. В. Сталіна, в [[1957]] році — Вищі академічні курси при [[Військова академія Генерального штабу (Росія)|Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова]], в [[1962]] році — [[Військова академія імені М. В. Фрунзе|Військову академію імені М. В. Фрунзе]] (заочно). [[Генерал-майор]] з [[1957]] року. З [[1958]] року — командир 24-ї Самаро-Ульяновської Бердичівської тричі Червонопрапорної орденів Суворова та Богдана Хмельницького Залізної мотострілковоїмотострілецької дивізії в [[Прикарпатський військовий округ|Прикарпатському військовому окрузі]]. З [[1960]] року — заступник командувача з бойової підготовки загальновійськової армії Прикарпатського військового округу. З [[1964]] року — на такій же посаді у [[8-а гвардійська армія|8-й гвардійській армії]] [[Група радянських військ у Німеччині|Групи радянських військ у Німеччині]].
 
З [[1969]] року у відставці. Жив у [[Київ|Києві]]. [[Автор]] [[книга|книги]] «Версти мужності» ([[1981]]). Помер [[26 березня]] [[1989]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].