Ориген: відмінності між версіями

Був учнем [[неоплатонік]]а [[Аммоній Саккас|Аммонія Саккаса]]. Навчався в [[Александрійська богословська школа|Александрійській богословській школі]], яку очолював [[Климент Олександрійський]]. З [[203]] року викладав в ній [[філософія | філософію]], [[теологія | теологію]], [[діалектика | діалектику]], [[фізика | фізику]], [[математика | математику]], [[геометрія | геометрію]], [[ астрономія | астрономію]]. Після того як Климент покинув [[Александрія | Александрію]] Оріген очолив школу і був її наставником у [[217]]-[[232]] роках.

Вчення Орігена, що явило собою перший системне виклад ідей [[християнство | християнства]] у філософському контексті, зробило значущий вплив на творчість наступних мислителів: [[Євсевій Памфіл|Євсевія Памфіла]], [[Григорій Богослов|Григорія Богослова]], [[Григорій Ніський|Григорія Нісського]], [[Василь Великий|Василія Великого]] та інших.

Ориген народився в [[християнство | християнській]] родині в [[Олександрія | Олександрії]]. Його батько був катехетом, а також викладав граматику. Саме він був першим учителем сина і прищепив йому велику любов до Святого Письма, навчив замислюватись над значенням, яке воно має для людини.

Після початкової домашньої освіти Ориген вступив до Олександрійської катехетичної школи, де під керівництвом [[Климент Александрійський | Климента Александрійського]] поглиблював свої знання. Після мученицької смерті батька на плечі 17-річного Орігена ліг тягар піклуватися про долю матері та шістьох молодших братів і сестер. Він змушений був залишити навчання, продати батьківську бібліотеку, а заробляв на життя лекціями з граматики. Змолоду Оріген жив дуже аскетичним життям: ходив босоніж, не пив вина, спав без постелі, вживав мало їжі.

Десь близько [[202]]-[[203]] рр. Орігена було призначено вчителем Александрійської катехетичної школи на місце Климента. Він викладав гебрайську мову, виправляв переклад Святого Письма. Тодішній єпископ Олександрії Димитрій доручив молодому (він мав 18 років) Орігенові керівництво школою, яка за його часів досягла найбільшого розквіту. На його лекції приходили [[християни]], [[єретик]]и, а також погани. Оріген добре розумів, що мусить невпинно поповнювати свою [[теологія | теологічну]], а особливо [[філософія | філософську]] освіту, адже до його школи часто вступали люди, які мали неабиякі філософські знання.

Оріген також багато подорожував. Подався до [[Рим]]у, щоб побачити старовинну Римську Церкву, побував в [[Аравія | Аравії]]. Подорожі допомагали Орігенові поглиблювати знання Святого Письма, особисто знайомитися з місцями, описаними в [[Біблія | Біблії]].

Однак Оріген мав складні стосунки з церковною ієрархією. У 230 р. [[єпископ]] Олександрії Димитрій вислав його до [[Афіни | Афін]]. А після того, як під час подорожі Орігена інший архієрей висвятив його на священика, предстоятель Александрійської Церкви не тільки не визнав Орігенових свячень, але й заборонив йому повертатися в рідні краї. Оріген до кінця життя залишався у вигнанні, продовжував свою діяльність у [[Кесарія Палестинська | Кесарії Палестинській]] та [[Антиохія | Антіохії]]. У [[250]] р., під час переслідувань [[християни | християн]] кесарем Декієм, 70-річного Орігена було ув'язнено і піддано тортурам. Невдовзі після звільнення Оріген помер. Це сталося у 254 чи 255 р. в [[Кесарія Палестинська | Кесарії]] чи [[Тир]]і, точно не відомо.

Оріген пішов шляхом поєднання елементів [[християнство | християнства]] з [[платонізм]]ом. Олександрійський вчений написав велику кількість богословських творів. Трактат "Про начала" (написаний приблизно [[230]] p. грецькою мовою) відомий як перша спроба дати систематичний виклад усіх "Істин" християнства.

На цей виклад дуже вплинули принципи [[неоплатонізм]]у. Справа в тому, що Ориген пройшов навчання у філософській школі [[Аммоній Саккас | Аммонія Саккаса]], який мав вирішальний вплив на відомого [[філософ]]а [[Плотін]]а. Філософський підхід Оригена до трактування [[Біблія | Біблії]] виявився насамперед у алегоричному тлумаченні багатьох її положень. Саме Ориген був першим християнським [[теолог]]ом, який обґрунтовував нематеріальність [[Бог]]а, досконалість та вічність якого, на його думку, з необхідністю вимагають саме такого уявлення. Інша вирішальна властивість Бога, також уперше приписана йому Оригеном, полягає в його нескінченності. У Біблії немає такого тлумачення, але воно, по суті, випливає з положень негативної теології, яка вимагає заперечення щодо Бога всіх можливих предикатів. Використовуючи, услід за [[Філон Александрійський | Філоном]], ці положення, Ориген наблизив поняття Бога до неоплатоністського поняття абсолюту, але разом з тим зберіг і біблійні визначення Бога як окремої особи, яка здатна бути доброю, закоханою в людство. Нескінченність божественної істоти випливає з її нематеріальності: те, що безтілесне, не може мати якихось меж.

З погляду взаємовідносин [[християнство | християнського]] віровчення та філософії процес повернення до Бога має гностицистський характер, бо Ориген пов'язує цей процес із вдосконаленням людського пізнання. Тут [[філософія]] розглядається як найкращий шлях до християнського віровчення.

Оріген вивів християнське богослов'я на рівень розвиненої науки. Богословська спадщина його величезна. Згадують про написані ним дві, шість або навіть вісім тисяч творів. [[Ієронім Стридонський|Святий Ієронім]] згадує 800 назв творів мислителя. Це число виглядає обґрунтованим, якщо порахувати всі його коментарі до книг [[Старий Завіт | Старого]] і [[Новий Завіт | Нового Завітів]], численні проповіді, листи, а також [[теологія | теологічні]] праці. Він писав так багато, що іноді наймав 20 переписувачів. У тих його працях, які збереглися, можна знайти дві третини всього [[Новий Завіт | Нового Завіту]] в [[цитата]]х. Оріген визнавав 27 книг [[Новий Завіт | Нового Завіту]] в тій формі, як ми їх маємо.

Найбільше збереглося екзегетичних праць Орігена. Він склав коментарі до всіх книг [[Святе Письмо | Святого Письма]]. Вельми значною є також його апологетична спадщина. "Проти Кельса", апологія у восьми книгах, - найкращий твір цього релігійного письменника. У ньому він викриває нападки поганського [[філософ]]а [[Кельс | Кельса]] (248 р.) на [[християнство]].

Заклавши основи християнського богослов'я, Оріген, однак, не уникнув істотних помилок. Він визнавав передіснування душ, можливість спасіння всіх грішників і навіть [[демон]]ів. Хибними є його погляди на відношення осіб [[Трійця | Пресвятої Трійці]], він бо применшив роль [[Святий Дух | Святого Духа]]. Що стосується [[мораль | моралі]], то надмірна суворість його [[аскетизм | аскетичного]] підходу призвела до помилкового розуміння фрагменту [[Євангеліє | Євангелія]] від [[ Євангеліст Матвій | Матвія]] на тему безшлюбності заради Божого Царства.

Ці та інші помилки стали причиною того, що Орігена було засуджено як [[єретик]]а - за імператора [[Юстиніан I | Юстиніан]]а (543 р.) і на соборі в [[Константинополь | Константинополі]] ([[553]] р.). Проте визначальна роль Орігена в становленні [[християнство | християнського]] богослов'я зумовила пом'якшення загальної оцінки його спадщини в наступні епохи. Думки Орігена і частина його праць дійшли до наших часів і досі є джерелом натхнення для [[богослов | богословів]].

[[sl:Origen Aleksandrijski]]