Ядерний синтез: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 47:
Найперше практичне застосування реакції ядерного синтезу - [[воднева бомба]], де термоядерна реакція ініціюється вибухом [[ядерна бомба|ядерного запалу]].
Також використовуються так звані нейтронні фабрики - джерела [[нейтрон|нейтронів]]<ref>[http://www.femto.com.ua/articles/part_2/2444.html Энциклопедия физики и техники. Нейтронный генератор.]</ref>, що отримуються від реакцій синтезу завдяки енергії електричного поля. Зокрема, мініатюрні джерела нейтронів використовують як ініціатори для [[ядерна бомба|ядерних бомб]]. Подібним чином функціонують також [[Фузор Фарнсуорта-Хіша|фузори]] - мініатюрні реактори синтезу з [[інерційне утримання плазми|інерційним утриманням плазми]] та споріднені з ними реактори типу "[[Полівелл]]". Фузори не вважають перспективними як джерелом енергії і вони є предметом інтересу аматорів ядерної фізики, тоді як реактори системи "Полівелл" досліджуються як перспективне джерело енергії.
Здійснюються активні дослідження для створення пристроїв, що допомогли б здобувати [[термоядерна енергія|термоядерну енергію]]. Проте небагато сучасних термоядерних реакторів застосовують безпосередньо для отримання термоядерної реакції. Більшість з таких пристроїв - моделі, що використовують водневу плазму, яка за своїми властивостями подібна до дейтерій-трітієвої. Найбільшим проектом термоядерної енергетики є міжнародний проект [[ITER]].
| |||