Українсько-турецькі відносини: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 51:
Українсько-турецький союз був оформлений за гетьмана [[Дорошенко Петро Дорофійович|Петра Дорошенка]], який прагнув відновити державу Богдана Хмельницького і поширити її на західно-українські землі. 1667 він розпочав переговори з Туреччиною, які завершилися 1668 угодою про військово-політичний союз України з Туреччиною. Султан погодився взяти Україну під турецьку протекцію, при чому Україна зберігала повну автономію, вільний вибір гетьмана, звільнення від данини й діставала військову допомогу для об'єднання всіх українських земель під владою Війська Запорізького. Цей договір був схвалений [[Корсунська Рада|Корсунською Радою]] в березні 1669. Україна Дорошенка взяла участь як союзник Туреччини у переможній війні з Польщею, але [[Бучацький мирний договір|Бучацький договір]] від 5 жовтня 1672, за яким [[Польща]] зрікалася Поділля на користь Туреччини, а [[Брацлавщина|Брацлавщини]] й Київщини на користь Дорошенка, був порушенням українсько-турецької угоди 1668 й початком краху туркофільської політики Дорошенка.
[[Капітуляція]] Дорошенка 1676 відкрила шлях для нової комбінації турецько-українського порозуміння. Туреччина проголосила [[Хмельницький Юрій|Юрія Хмельницького]], який перед тим пробув 6 років ув'язненим у Стамбулі, «князем Малоросійської України і гетьманом Війська Запорізького» (1677—1681) й уклала з ним договір, подібний до договору з Дорошенком. Поразка Ю. Хмельницького після, так званих, [[Чигиринські походи|Чигиринських походів]] 1677/1678 і невдача його наступника, призначеного Туреччиною, молдавського господаря Ґ.Дуки (1681-1682), завершилася [[
Обидві політичні концепції — антитурецька та туркофільська — в різних комбінаціях характеризують українську політику щодо Туреччини за гетьманів [[Мазепа Іван Степанович|І. Мазепи]] та [[Орлик Пилип Степанович|Пилипа Орлика]]. За першого періоду свого гетьманування (до 1700) Мазепа виступав, як речник антитурецької політики, Україна брала активну участь у [[Священна Ліга|Священній Лізі]], і сам Мазепа керував успішними військовими діями проти турецьких фортець. Але за другого періоду (після 1701) Мазепа шукав порозуміння з Туреччиною та її допомоги у боротьбі проти панування Москви в Україні. Полтавська поразка 1709 перекреслила спроби широкої антимосковської коаліції, а Мазепа та [[Гордієнко Кость|Кость Гордієнком]] з частиною їх війська знайшли притулок на землях Оттоманської Імперії. Гетьман Пилип Орлик разом з турецько-татарським військом брав участь у військових акціях на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] перед [[Прутський похід 1711|Прутським походом 1711]]. Він уклав союзний договір України з Кримом 1711 і намагався відновити союз з Туреччиною у 1712. уреччина визнала владу Орлика на Правобережжі, але не дала йому належної допомоги, і Правобережжя залишилося під Польщею.
| |||