Гнилосиров Василь Степанович: відмінності між версіями

У [[1895]] році керівництво відправило Василя Степановича у відставку. Не маючи засобів до прожиття він був змушений просити високого чиновника залишити його на посаді до серпня, аби дати змогу зорієнтуватися, налагодити подальше життя. Як зазначалося в «Атестаті», підписаному попечителем Київського учбовогонавчального округу М. І. Зерновим [[30 вересня]] [[1896]] року, В. С Гнилосиров не мав родового маєтку, завдяки якому він міг би себе матеріально забезпечити. Гарантував він йому вільне проживання в усіх містах Російської імперії і скромну пенсію. Василь Степанович залишився доживати віку в Каневі. В. С. Гнилосиров тихо пішов із життя [[22 жовтня]] [[1900]] року і був похований на Канівському цвинтарі, але його могила не збереглася до наших днів.