Інформаційне середовище: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Cyrilit (обговорення | внесок) м Додано Категорія:Інформаційні технології |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
*'''Інформаційне середовище''' – це сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації.
*'''Інформаційне середовище''' - це світ інформації навколо людини і світ його інформаційної діяльності.
*'''Інформаційне середовище''' – це сфера діяльності суб'єктів, пов'язана зі створенням, перетворенням, споживанням інформації. <ref name="">Арский Ю. М., Гиляревский Р. С. Инфосфера: Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе [Текст] / Ю. М. Арский, Р. С. Гиляревский, И. С. Туров, А. И. Черный. — М : ВИНИТИ, 1996. — 489 с.</ref>
== Загальна характеристика ==
Сучасна людина занурена в інформаційне середовище, адже живе серед [[телебачення]],[[Книга|книг]], [[журнал]]ів, та [[Гра для персонального комп'ютера|комп'ютерних ігор]]. Таким чином, інформація відіграє все більшу роль в життєвому циклі людини, пронизує всю його діяльність та формується інформаційний спосіб життя. За рахунок цього
Сучасне інформаційна середовище дуже суперечливе, але водночас надзвичайно різноманітне за характером представлених ідеологій, точок зору, підходів до тих чи інших явищ. Головна складова інформаційного середовища - інформаційний фонд. Сьогодні інформаційний фонд розрізняється різноманітними як за змістовним і видовим ознаками, так і за видами носіїв інформації (книги, аудіо та відеокасети, компакт - диски, електронні видання та ін.).<ref>Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис [Текст] / Д. И. Блюменау. — Львов : Наука, 1989. — 190 с.</ref>
Інформаційне середовище має кілька ієрархічних рівнів:
* '''Глобальний''';
Рядок 13:
*'''Регіональний''';
*'''Локальний'''.
Тобто, інформаційне середовище можна характеризувати за масштабом, причому для кожного суб'єкта будуть присутні всі три рівні в тій чи іншій мірі. Територіальна вираженість цих масштабів полягає в концентрізаціі інформаційного середовища, де кожен буде відображати масштаб інтересів суб'єкта, представляючи собою поле інформаційного споживання суб'єкта. Причому, з розвитком суб'єкта зсув інтересів відбувається, як правило, на глобальному рівню, тобто коли він має достатньо знань для сприйняття більш глобальною, більш абстрактної інформації.<ref> Розенфельд Л., Морвиль П. Библиотечное дело: Терминологический словарь [Текст] / Розенфельд Л. — 3-е издание. — М. : Символ-Плюс, 1997. — 65 с.</ref>
Практичне вивчення інформаційного середовища можливо на прикладі засобів масової інформації (друкованих та телевізійних), що взаємодіють із людьми. Структура інформації, яка надається засобам масової інформації, в ідеальному випадку повинна відображати потреби населення, а в реальному випадку відбувається практично навпаки – засоби масової інформації формують світогляд і інформаційні потреби населення, в чому і проявляється їх роль як найважливішого інструменту державного та регіонального управління.
[[Засоби масової інформації]] як об'єкт дослідження зручні й тим, що вони містять різнорівневу інформацію, яку легко сегментувати для кожного видання, вони ж саме і створюють та удосконалюють інформаційне середовище.<ref> Человек и информационная среда [Электронный ресурс]. — Электронные данные. — Режим доступа : World Wide Web. — URL http://www.congress2008.dialog21.ru/Doklady/16410.htm.</ref>
=== Властивості інформаційного середовища ===
Існують базові властивості інформаційного середовища, до них можна віднести:
*інформація має властивість наповнювати будь який наданий їй простір і зберігатися незмінно в такому стані довгий час;
*також головними властивості інформаційного середовища є варіативність, проективна та комунікативна спрямованість.<ref> Мелюхин И. С. Концепция управления деятельностью по формированию, использованию, ведению и защите информационной среды [Текст] / И. С Мелюхин . — ВИНИТИ, 1999. — 150 с.</ref>
Розглянуті властивості інформаційного середовища дозволяють зробити висновок про те, що різні її прояви виступають як специфічні моменти історично зумовленого соціального буття.
Рядок 35:
Тому можна говорити про '''когнітивної функції''' цього середовища, що сприяє перетворенню інформації в індивідуальне знання користувачів (цей складний процес не до кінця вивчений наукою), а останнього через створення користувачами текстів - в інформацію.
Також існують такі функції як, '''збір і реєстрацію інформації, їх зберігання, оброблення, актуалізація''', що забезпечує підтримуваної інформації, а також '''обробка запитів користувачів'''. В інформаційному середовищі відбувається видалення даних. Це необхідна стадія попередньої обробки даних і підготовки їх до завантаження в систему, особливо у випадках, коли використовується декілька джерел даних. Зазвичай вона включає процедури фільтрації даних, усунення неузгодженості, надмірності і різних помилок, заповнення пропусків, а також інші процедури, спрямовані на поліпшення якості даних. Перевірка достовірності даних - це змістовна процедура, яка дозволяє встановити, чи адекватно характеризують стан предметної області зібрані для введення в інформаційну систему інформаційні ресурси. Ця процедура, на жаль, не може бути повною мірою формалізована. Тому вона в значній мірі покладається на системний персонал і залучених до цієї роботи експертів. <ref>Шрейдер Ю. А. Информационные процессы и информационная среда [Текст] / Ю. А. Шрейдер. — СПб : Символ-Плюс, 2000. —169 с.</ref>
== Види інформаційного середовища ==
Рядок 43:
'''Внутрішнє середовище (мікросередовищі)''' – це всередині приміщення, в якому знаходиться людина (офіс, виставковий комплекс, читальний зал тощо).
'''Зовнішнє інформаційне середовище (макросередовищі)''' - за межами офісу та підприємства. Зовнішнє інформаційне середовище накладає відбиток на внутрішнє середовище.<ref>Информационная среда и развитие общества [Электронный ресурс]. — Электронные данные. — Режим доступу : World Wide Web. — URL : ttp://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/.</ref>
Охарактеризуємо спочатку зовнішнє інформаційне середовище, виділяючи ті властивості і особливості, які важливі для забезпечення високої якості рішень, та функціонування інформації. Перш за все, у зовнішньому інформаційному середовище перебуває безліч інформації та повідомлень, які можна розділити на повідомлення спрямовані і не спрямовані. Спрямована інформація повідомлення формуються і передаються авторами безпосередньо на вказану адресу і не потрапляє до пересічного громадянина. Прикладами таких повідомлень можуть служити телефонні дзвінки, повідомлення, що надходять в особистих бесідах, листи, що надходять на адресу підприємства.
Рядок 53:
'''Внутрішнє інформаційне середовище''' - це інформаційні ресурси і все що пов'язане з інформаційною діяльністю працівника і користувача в інформаційній службі.
Внутрішнє інформаційне середовище має здатність до розширення своїх меж та і навпаки до звуження. Інформаційне середовище одного підприємства може об’єднувати в собі підрозділи організації які розташовані в різних точках земної поверхні. У просторі будь-якої установи можна виділити дві основні частини середовища: призначену для співробітників і для користувачів. У тих установах, де зберігаються фонди (бібліотеки, архіви, музеї, книгарні, книжкові палати, органи наукової і технічної інформації) виділяється ще приміщення для сховища.<ref> Информационная среда [Электронный ресурс]. — Электронные данные. — Режим доступа : World Wide Web. — URL http://www.finam.ru/dictionary/wordf01550/default.asp?n=16.</ref>
Назвемо об'єкти інформаційного середовища установи, кожен з яких можна розглядати як особливу форму організації інформації, що сприяє її доступу.
Рядок 69:
Зазвичай в практиці використовується поєднання цих підходів. Наприклад, первинні документи організуються за такими рівнями доступу: найбільш актуальні, які часто запитують документи; документи, менш потрібні; зміною актуальності проблем має відбуватися постійний обмін інформацією між різними рівнями їх доступності.
При традиційній організації інформації для полегшення доступу широко використовується дворівнева система (рівень первинних документів і рівень їх моделей).
В інформаційно-пошукових системах, що використовують нові технології, як спосіб доступу до інформації застосовується ієрархічна система посилань, а також доступ по асоціації (гіпертекст).<ref> Арский Ю. М, Гиляревский Р. С. Информационное пространство новых независимых государств [Текст] / Ю. М. Арский, Р. С. Гиляревский, Н. Т. Клещев, А. Н. Лаверов, И. И. Родионов, В. А. Цветкова. — М. : ВИНИТИ, 2000. — 200 с.</ref>
З накопичення великої кількості інформації інформаційне середовище потребує правильного розміщення та синхронізації повідомлень, для цього використовують [[Інформаційна архітектура|інформаційну архітектуру]], яка призначена для побудови інформації. Інформаційна архітектура це перш за все ефективне управління вмістом, чітко визначені процедури та інформаційна політика сайту.<ref> Информационная архитектура [Электронный ресурс]. — Електронные данные. — Boxes and Arrows, 2010. — Режим доступа :World Wide Web. —http://www.boxesandarrows.com/.</ref> Інформаційна архітектура це складний процес, який включає в себе багато інших галузей знання. Перші стадії становлення інформаційної архітектури починається ще задовго до розвитку комп’ютера. Однак, навіть на даний час інформаційна архітектура продовжує розвиватися і не стоїть на місці.<ref>What is information architecture? [Electronic resource] / scientific editor James Robertson. — Electronic data. — Mode of access: World Wide Web. — URL http://www.steptwo.com.au/papers/kmc_whatisinfoarch/index.html.</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
<references/><references/>
== Джерела та література ==
| |||