У Цзетянь: відмінності між версіями

'''У Хоу''' ({{lang-cn|武后}}) ([[17 лютого]] [[624]] - [[16 грудня]] [[705]])  — [[наложниця]] китайського імператора [[Тай-цзун | Тай-цзуна]], яка фактично правила [[Китай | Китаєм]] протягом сорока років з [[665]] року до своєї смерті. В [[690]] році офіційно прийняла титул імператриці '''У Цзе[[тян]]ь''' (перша і єдина жінка, що одноосібно правила Китаєм). Вона оголосила про створення нової династії  — [[Друга династія Чжоу|Чжоу]], проте в життя ця ідея не втілилася.

У 13 років майбутня імператриця потрапила в [[гарем]] всемогутнього імператора [[Тай-цзун]]а як молодша [[наложниця | наложниця]]. Про її життя в гаремі практично нічого не відомо. Після смерті Тай-цзуна в [[649]] році вона, за звичаєм того часу, була відправлена ​​[[черниця|черницею]] в буддійську обитель, щоб закінчити свої дні з поголеною головою.

Однак і в монастирі У не переривала зв'язку (мабуть, що виник ще за життя Тай-цзуна) з його сином і спадкоємцем, імператором [[Гао-цзун | Гао-цзуном]]. Зрештою Гао-цзун відвіз її з монастиря в свій гарем. Протягом наступних двох-трьох років вона різними підступами позбулася всіх суперниць, включаючи дружину імператора. Ставши в [[655]] році імператрицею, У принесла Гао-цзуна чотирьох синів і доньку.

Соратники Тай-цзуна і вища [[аристократія]] були ображені піднесенням простолюдинки. Крім того, і за уявленнями того часу, інтимні відносини спочатку з батьком, а потім з сином прирівнювалися до [[інцест]]у. В боротьбі "за двір" імператриці вдалося здобути перемогу: до [[660]] року всі її недоброзичливці були віддалені від двору, суперниць «по її наказу [[четвертування | четвертували]] і втопили у [[вино|вині]] без [[суд]]у і [[слідство|слідства]]». [http://gumilevica.kulichki.net/OT/ot21.htm] Її найбільшим тріумфом стала розправа над дядьком імператора і його кланом.

Гао-цзун з кожним роком слабшав душею і тілом, так що протягом останніх 23 років його життя країною фактично правила імператриця У. Вона особисто відбирала воєначальників, які вели війни на [[Когурьо | Корейському півострові]]. Значною мірою завдяки її проникливості і енергійності до [[675]] року Корея лежала біля ніг танського імператора.

При найменшій підозрі У нещадно розправлялася з непокірними, вселяючи придворним благоговійний трепет. На думку [[Гумільов Лев Миколайович | Л. Н. Гумільова]], у влаштованих імператрицею гоніннях на посібників піднесення династії Тан «глуха ненависть китайської знаті до династії, яку вона вважала чужорідною, прорвалася і знайшла гідного вождя». [http://gumilevica.kulichki.net/OT/ot21.htm]

Після смерті чоловіка в [[683]] році імператриця передала престол старшому синові [[Чжун-цзун | Чжун-цзуну]], однак, звернувши увагу на його безпорадність і покірність своїй молодій дружині, вже через місяць заслала їх і звела на престол іншого сина, [[Жуйцзун | Жуйцзуна]], який протягом шести років залишався слухняною маріонеткою в її руках. Подібний розвиток подій викликав протест танских [[легізм | легістів]], однак підняте ними на півдні повстання було жорстоко придушене імператрицею.

[[Файл:Wild goose pagoda xian china.jpg|thumb|200px|<center>[[Велика пагода диких гусей]], добудована в [[Сіань | Чан'ані]] при імператриці У.</center>]]

До [[690]] року позиції У стали настільки міцними, що вона скинула сина і [[19 жовтня]] проголосила себе [[імператриця|імператрицею]] (точніше, [[[імператор]]ом), - подія, яка не мала прецедентів в історії [[Піднебесна | Піднебесної]]. «Буддисти негайно написали твір, що доводить, що У - дочка [[Будда | Будди]] і повинна успадковувати імперію у династії Тан. В подяку за підтримку, імператриця видала указ, що велів у всіх містах країни будувати буддійські храми ». [http://gumilevica.kulichki.net/OT/ot21.htm]

Хоча західні і північні кордони Танської імперії тріщали від напору кочівників - [[Тюркський каганат | тюрків]] та [[Кидані | киданів]], імператриця змушена була зосередити свою увагу на питаннях [[престолонаслідування]]. Члени сімейства У (її рідні [[племінник]]и), і до того наближені до трону, після проголошення [[Друга династія Чжоу|династії Чжоу]] бачили себе спадкоємцями престолу. Після довгих коливань імператриця в [[698]] році повернула із заслання Чжун-цзуна і вказала на нього як на майбутнього імператора. З членами свого сімейства вона розправлялася так само круто, як і зі всіма іншими.

[[Категорія: Персоналії]]

[[Категорія: Народились 17 лютого]]

[[Категорія: Народились 625]]

[[Категорія: Померли 16 грудня]]

[[Категорія: Померли 705]]

[[Категорія: Династія Тан]]

[[Категорія: Імператори Китаю]]