Колекціонування: відмінності між версіями

В процесі розвитку Колекціонування зміцнювалися його зв'язки як з природними науками, так і допоміжними історичними дисциплінами. Колекціонування сприяло розвитку [[нумізматика|нумізматики]], [[геральдика|геральдики]], а також археології, етнографії і ін. Оформилися самостійні напрями колекціонування: наукове, учбовенавчальне, аматорське(непрофесійне). У формуванні наукового колекціонування провідна роль належала музеям. Видну роль зіграв генеральний директор Берлінських музеїв В. фон Боді. УчбовеНавчальне колекціонування має на меті розвиток дослідницьких навиків учнів; учбовінавчальні колекції є ефективним засобом наочності в навчанні. У аматорському(любительському) Колекціонування отримує розповсюдження систематичний підбір предметів, здійснюваний на базі наукової систематизації окремих галузей знань. З появою масових видів Колекціонування — [[філателія|філателії]], [[боністика|боністики]], любительської [[нумізматика|нумізматики]], [[філуменія|філуменії]], [[філокартія|філокартії]], [[фалеристика|фалеристики]], [[філофонія|філофонії]] та ін. Значне місце серед аматорських(любительських)колекцій почали займати тематичні збори, що припускають підбір різних матеріалів по певних темах.