Антиризис: відмінності між версіями

[[Файл:Antyryzys.jpg|thumb|200px|right|Титульна сторінка "«Антиризиса"»]]

Твір було видано [[Анонім|анонімно]]. Автором вважають [[Іпатій Потій|Іпатія (Адама) Потія]] ([[1541]]—–[[1613]]), релігійно-політичного діяча, [[Єпископ|єпископа]] [[Володимирське єпископство|Володимирського]] та [[Берестейське єпископство|Берестейського]]. Професор [[Кирило Студинський]] доводячи, що автором «Антиризису» був саме Іпатій Потій, вказує, що в «Антиризисі» є інформація, яку міг знати лише Потій&nbsp;— переписка єпископа з князем [[Острозький Василь Костянтин|Острозьким]], пояснення до актів історичного змісту&nbsp;— такі теж міг дати лише Іпатій Потій&nbsp;— як чи не єдиний учасник цих же подій. Якщо і Потій не був автором, то співавтором чи укладачем певних матеріалів він був точно. Студинський як власні докази проводить розбір латиномовної передмови «Антиризиса» до [[Лев Сапіга|Льва Сапіги]] та особистої переписки Іпатія Потія з ним взятою з першого тому Archwum Domu Sapiechow. На основі їх аналізу він робить висновок про близькі стосунки Потія і Сапіги, їхню міцну дружбу. Адресація передмови саме Сапізі з яким Іпатій постійно радився і щодо своїх церковних справ дає підставу надати авторство над «Антиризисом» саме Іпатію Потію.<ref name="Студинський">''Студинський К.'' Хто був автором «Антиррезіса» з року 1599 // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка.&nbsp;— Львів, 1900.&nbsp;— Вип. 35.&nbsp;— С.&nbsp;— 1-20.</ref>

Перший хто порушив тему авторства «Антиризиса» був [[Ігнатій Стебельський]]. Він вважав, що автором був «''корцирський грек Петро Аркудій''», який приїхав з [[Рим|Риму]]у в [[Руська земля|Русь]] з Іпатієм Потієм і працював там учителем.<ref name="Студинський"></ref> Його підтримував професор [[Голубєв]]. Він вказує, що Стебельський на якого посилається Скабаланович не знайомився з «Антиризисом» безпосередньо, тому невірно зазначив рік і мову видання та рік перекладу; автор «[[Пересторога (твір)|Перестороги]]», як і інші письменники вважає автором «Антиризиса» Потія лише тому, що анонімний «Антиризис» був виданий одночасно разом з (збірне видання) листом до князя Острозького та «Отписью» Іпатія Потія. Студинський підтверджує це історією з «Історією о флорентійскомъ соборъ»&nbsp;— хоч і [[Клірик Острозький]] зазначив, що він лише вмістив твір в «Одпис…», а не є його автором. Більшість вчених зважаючи на одночасне видання обох творів автором вважали саме Клірика. Третій аргумент: схожість окремих текстових фрагментів «Антиризиса» до творів Потія. Голубєв вважає, що спільності в творах&nbsp;— щодо близької обрядовості в церквах, щодо позиції по питанню захоплення церкви пані Браславської висловлювалися тоді всіма уніатами, а не лише одним Потієм, тому його належність до авторства є недоведеною.<ref name="Студинський"></ref>

Україномовний варіант твору було написано у [[1599]]—–[[1600]]&nbsp;роках. «Антиризис» було надруковано [[Польська мова|польською мовою]].<ref name="Кралюк">''Кралюк П.'' Антиризис // Острозька академія XVI&nbsp;— XVII століття: Довідкове видання.&nbsp;— 2-ге вид., випр. і доп.&nbsp;— Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2009.&nbsp;— 300 с.: іл.&nbsp;— С. 19</ref> Аналіз тектсу «Антиризису» М. Скабалановичем доводить, що його було надруковано незабаром після [[Пасха|Пасхи]] 1599&nbsp;року (можливо [[22 квітня]]), а переклад на польську мову надруковано у 1600&nbsp;році.<ref name="Скабаланович"></ref> Оригінал та переклад твору було надруковано у [[Вільнюс|Вільно]].<ref name="Кралюк"></ref>

Антиризис головним чином був направлений проти історичної частини «Апокрисиса». Щодо науково-богословської частини, то Іпатій Потій в «Антиризисі» їх згадує обережно, відповідає лише на деякі уривки, відсилає читачів за відповідями до [[Беллярмін|Беллярміна]]а котрий писав проти [[Єретик|єретиків]] на яких посилається Христофор Філалет. Потій широко використовує голослівні обвинувачення проти Філалета, однак, зазначає, що відповідає не на всі «клевети» Христофора Філалета надаючи можливість зробити це «кому-нибудь болъе ученому».<ref name="Скабаланович"></ref>

Яременко подає порівняння поглядів Христофора Філалета і відповідей на них Потія з деяких питань, що виникають в творах:

# походження влади [[Король|короля]], [[Митрополит|митрополита]], [[Єпископ|єпископів]]&nbsp;— земне чи божественне;

# можливість участі світських осіб у церковних справах  — можлива чи неможлива;

# правомірність проведення [[Берестейська унія|соборів в Бересті]];

# права православних [[Церковні братства|церковних братств]].<ref name="Яременко">''Яременко П.&nbsp;К.''&nbsp;Український письменник-полеміст Христофор Філалет і його «Апокрисис».&nbsp;— Львів: Видавництво Львівського уіверситету, 1964.&nbsp;— 109 с.&nbsp;— С.&nbsp;— 104—105104–105</ref>

Надаючи можливість дати відповідь Христ. Філалету “кому«кому-нибудь болъе ученому”ученому» Потій цим самим фактично визнав свою некомпетентність в порівнянні з Христ. Філалетом, однак пропонує йому [[диспут]] знаючи, що Христ. Філалет не буде брати в ньому участі.<ref name="Скабаланович"></ref> Така позиція викликала критику і глумління автора «Антиризиса» зі сторони православних.<ref name="Скабаланович"></ref> Також з цієї ж самої причини «Антиризис» не отримав жодної персональної рецензії чи відгуку.<ref name="Скабаланович"></ref>