Шараневич Ізидор Іванович: відмінності між версіями

'''Ісидо́р Шаране́вич ''' ([[16 лютого]] [[1829]], [[Козарі]], повіт Галич  — {{†}} [[4 грудня]] [[1901]], [[Львів]]), галицький історик і громадський діяч [[москвофіли|москвофільського]] напрямку, педагог (учитель Перемиської і Львівської гімназій), з [[1871]] доцент, з [[1873]]  — професор [[Львівський університет|Львівського Університету]]; дійсний член АН у Кракові, почесний директор Київського Університету; довголітній сеньйор [[Ставропігійський Інститут|Ставропігійського Інституту]] у [[Львів|Львові]]. Під його редакцією [[1886]] видано І том ювілейного видання на честь 300-річчя Львівського Ставропігійського братства. Почесний член тов.товариства "«[[Просвіта]]"» з [[1871]] року.

Досліджував переважно історію Галицько-Волинської Руси: найбільша і довгий час найкраща праця «Історія Галицько-Володимирської Руси від найдавніших часів до року [[1453]]» ([[1863]]); його історіографічні праці «Die Hypatios-Chtonik als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte» ([[1872]]), «Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker» ([[1871]])  — цінний вклад в історію Галичини; розвідки про духовенство Галицької Руси, справи церкви на західно-українських землях 16  — 18 ст., про унію, східний патріархат тощо. Інші праці (українською, польською та німецькою мовами) з історії міст Галичини та про давні шляхи. Шараневич вивчав також діяльність українських братств, зокрема [[Львівське Успенське Братство|Львівського Успенського Братства]] і був одним з піонерів української археології в Галичині (зокрема розкопів на території [[Галичина|Галичини]], [[1882]]  — 90). Єдиний мирянин учасник [[Львівський Синод (1891)|Львівського Синоду 1891]].

* [[Грушевський Михайло Сергійович|''Грушевський М.'']], Ізидор Шараневич, // ЗНТШ,. — т. XIV,. — 1902;.

* ''Кравець М.  І. '' Шараневич. // Архіви України, ч. — Число 4,. — 1969.