|
Привід для арешту з'явився, коли агент французької розвідки капітан Пеліс'є мав зустріч у Відні з Вільгельмом Габсбурґом. Ймовірно, французи сподівалися налагодити через нього стосунки з українським рухом опору в самій Україні і зокрема з представником ОУН в еміграції Романом Новосадом. [[26 серпня]] [[1947]] Вільгельма Габсбурґа разом з Новосадом було заарештовано радянською секретною службою [[СМЕРШ]] і перепроваджено до [[Карлові Вари|Карлс-Баденської]] тюрми, де велося попереднє слідство. Йому інкримінували шпигунську діяльність із західними державами, союзниками [[СРСР]] по антигітлерівській коаліції, та звинувачували в зв'язках з [[ОУН]].
Наприкінці листопада [[1947]] Вільгельма Габсбурґа перевели до [[Лук'янівська тюрма|Лук'янівської тюрми]] [[Київ|Києва]], де тривало слідство. Протягом півроку його щоденно допитували, переважно вночі, вимагаючи зізнатися в контактах з оунівським підпіллям та західними розвідками. Однак Вільгельм заперечував свою причетність до будь-яких політичних рухів чи партій за останні 20 років, наголошуючи, що всі зустрічі і контакти були окремими подіями і не мали постійний характер. Він відмовився видавати прізвища своїх друзів та вигадувати наклепи на соратників по еміграції. Слідчі рекомендували йому 25 років ув'язнення в радянських таборах, однак ця рекомендація і наступний вирок залишилися невиконаними.№ 96Умови утримання в тюрмі та брак медичного догляду призвели до захворювання Габсбурґа на [[туберкульоз]]. Вільгельм Габсбурґ хворів на легені вже давно, втім тюремний лікар нічого іншого, крім захворювання серця, не згадувала в історії хвороби. Свідоцтво про смерть проте вказує на двосторонній туберкульоз, від якого він помер о 3-й годині ночі [[18 серпня]] [[1948]] в тюремній лікарні. Не збереглося навіть відомостей про місце його захоронення — ймовірно, його поховали десь біля огорожі [[Лук'янівське кладовище|Лук'янівського цвинтаря]] Києва без будь-яких позначень місцезнаходження тіла. З огляду на засекреченість обставин смерті Габсбурга-Вишиваного ця історія рясніла легендами, аж поки справжні документи не пролили світло на правдивий перебіг подій.
Обвинувачувальне заключения у справі В. Габсбурга-Лотрінгена
«УТВЕРЖДАЮ»
МИНИСТР ГОС. БЕЗ. УССР ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТ САВЧЕНКО
20 мая 1948 года
«УТВЕРЖДАЮ» С ПРЕДЛАГАЕМОЙ МЕРОЙ УГОЛОВНОГО НАКАЗАНИЯ В ОТНОШЕНИИ ГАБСБУРГ-ЛОТРИНГЕН ВИЛЬГЕЛЬМА И НОВОСАД РОМАНА СОГЛАСЕН ВОЕННЫЙ ПРОКУРОР ПОЛКОВНИК ЮСТИЦИИ КОШАРСКИЙ
8. VІ.1948 г.
ОБВИНИТЕЛЬНОЕ ЗАКЛЮЧЕНИЕ
По делу № 148980 по обвинению Габсбург-Лотринген Вильгельма, он же Вышиванный Василий, по ст. ст. 58-2, 58-6 ч. 1. и 58–11 УК РСФСР (54-2,54-6 ч. 1 и 54–11 УК УССР) и Новосад Романа по ст. 58-6 ч. 1 и 58–11 УК РСФСР (54-6 ч. 1 и 54–11 УК УССР).
Управление контрразведки МГБ Центральной группы войск по подозрению в принадлежности к агентуре французской разведки и связи с антисоветской организацией украинской националистов, в гор. Вене 26 июня 1947 года Габсбург-Лотринген Вильгельм, он же Вышиваный Василий.
Следствием установлено, что Габсбург-Лотринген является выходцем из бывшего царственного дома австро-венгерской династии Габсбургов. Разрабатывая планы завоевания Украины австро-венгерские правящие круги готовили Габсбурга-Лотрингена на украинский престол. Габсбург-Лотринген происходит из семьи австрийских монархов Габсбургов и в годы гражданской войны на Украине, в составе украинской галицкой и петлюровских армии принимал участие в борьбе против Советской власти.
Тогда же присвоил себе кличку «Василь Вышываный» и при помощи украинских националистов пытался стать «Гетманом» Украины.
Впоследствии, проживая в Австрии и Франции, поддерживал связь с руководителем ОУН Коновальцем и гетманом Скоропадским, с которыми обсуждал вопрос об активизации антисоветской деятельности.
После окончания военной академии в 1915 г. Габсбург-Лотринген в целях изучения языка, быта и обычаев украинского народа был направлен в уланский кавалерийский полк на 80–85 % состоящий из украинцев, в составе которого принимал участие в боях на русско-герман-ском фронте.
В 1918 г., командуя группой войск, куда входил и легион «УСС», Габсбург-Лотринген вместе с германскими и австро-венгерскими войсками принимал участие в оккупации Украины. Командуемые им войска участвовали в боях против советской армии за Херсон и Запорожье, где впоследствии он долгое время был начальником гарнизона и маскируясь под украинца, именовал себя Василем Вышываным.
Находясь на Украине Габсбург-Лотринген и руководимые им войска участвовали в подавлении революционных крестьянских восстаний, вели карательную деятельность против местного населения.
Будучи комендантом г. Запорожье, а затем Кировограда и Черновиц, Габсбург-Лотринген вел активную антисоветскую националистическую деятельность, участвовал в изданиях ряда националистических газет и журналов, создавал кружки националистов.
Поддерживал близкие связи с лидерами украинского националистического движения Чикаленко, Балбачан и другими, вместе с которыми разрабатывал планы захвата власти в свои руки с целью стать «президентом» Украины.
После изгнания оккупантов из Украины в 1918 г. Габсбург-Лотринген примкнул к контрреволюционному правительству «ЗУНР», а затем к Петлюре у которого работал в отделе связи с заграницей.
Возвратясь в Австрию после разгрома петлюровских войск, Габсбург-Лотринген в целях осуществления своих планов стать «президентом» Украины, продолжал организовывать борьбу против советской власти. На полученные от немцев средства до 1924 г. в гор. Вене издавал антисоветскую националистическую газету «Соборная Украина», пытался создать националистическую организацию «Вольное Козачество».
Находясь в Австрии и Франции, Габсбург-Лотринген поддерживал связи и финансировался английским банкиром Морганом и американским капиталистом Фордом, неоднократно встречался и вел переговоры о совместной борьбе против СССР с лидерами антисоветского националистического движения Коновальцем, Скоропадским, Левицким и др., на страницах националистических газет помещал свои статьи, в которых призывал к вооруженной бортьбе против Советского государства.
Проживая в Австрии, в период 2-й мир. войны, через своего знакомого студента Новосад Романа (обвиняемого по настоящему делу) Габсбург-Лотринген установил связь с участницей ОУН Шульгин, а через нее с членом Главного «Провода» ОУН «Володимиром», с которым неоднократно встречался в г. Вена.
В нач. 1944 г. французом Поль Маас, Габсбург-Лотринген был привлечен для работы в пользу английской разведки «Интеллидженс Сервис» и собрал для англичан сведения о движении германских войск, о военных предприятиях Вены и выпускаемой ими продукции.
После капитуляции Германии, в августе 1945 г. Габсбург-Лотринген установил связь с сотрудниками французкой разведки Бруер и Пелесси и выполнял их задания, организовывал переговоры французской разведки с ОУН, во время которых было достигнуто соглашение о совместной подрывной деятельности против Советского Союза.
По заданию французкой разведки Габсбург-Лотринген занимался подбором и вербовкой для них агентуры. В частности, через него для работы в пользу французкой разведки были привлечены Новосад и Кочаровский.
Признал себя виновным в совершении преступлений, предусмотреных ст. ст. 58-2, 58-6 ч. 1 и 58–11 УК РСФСР 54-2, 54-6 ч. 1 и 54–11 УК УССР.
Обвинительное заключение составлено 22 мая 1948 г. в г. Киеве. Умови утримання в тюрмі та брак медичного догляду призвели до захворювання Габсбурґа на [[туберкульоз]]. Вільгельм Габсбурґ хворів на легені вже давно, втім тюремний лікар нічого іншого, крім захворювання серця, не згадувала в історії хвороби. Свідоцтво про смерть проте вказує на двосторонній туберкульоз, від якого він помер о 3-й годині ночі [[18 серпня]] [[1948]] в тюремній лікарні. Не збереглося навіть відомостей про місце його захоронення — ймовірно, його поховали десь біля огорожі [[Лук'янівське кладовище|Лук'янівського цвинтаря]] Києва без будь-яких позначень місцезнаходження тіла. З огляду на засекреченість обставин смерті Габсбурга-Вишиваного ця історія рясніла легендами, аж поки справжні документи не пролили світло на правдивий перебіг подій.
В часи [[Перебудова|перебудови]] і переоцінки діяльності [[Сталін Йосиф Віссаріонович|Сталіна]] та його секретних служб справа Габсбурґа-Вишиваного знов була переглянута комісією по реабілітації незаконно засуджених в [[СРСР]]. [[16 січня]] [[1989]] його посмертно реабілітовано.
| 