Світ мистецтва (товариство): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
вікіфікація
Lorry (обговорення | внесок)
вікіфікація
Рядок 11:
Нове художнє товариство виникло в столиці імперії і первісно поєднало декількох молодих художників і осіб, що мали різну освіту, не завжди художню (Олександр Бенуа навчався на юридичному факультеті Петербурзького [[університет]]у). [[Дягілєв Сергій Павлович]] та Філософов Дмитро Володимирович - юристи за першою освітою, що закінчили Петербурзький університет.
 
Вони різні за творчіми потенціями, активні у відстоюванні власних настанов і поглідів на мистецтво, його ролі в свідомості і в суспільстві. Але у молодих художників і самі погляди, і смаки перебували в фазі формування. Звідси [[ретроспективізм]] і пошуки ідеалів в мистецтві доби Петра І, [[бароко]] середини 18 століття, [[ампір]]у доби Павла І. Пошуки ідеалів в мистецтві попередніх століть логічно навернув діячів товариства до перевідкриття художнього значення спадку бароко, російського [[рококо]], раннього [[класицизм]]у 18 століття, [[ампір]]у і культури російської [[Садиба|садиби]], до перевідкриття художнього значення старовинної архітектури, [[Графіка|графіки]], [[Порцеляна|порцеляни]], які перебуввлиперебували в стані кризи і стагнації. Настанови молодих митців мали ознаки дворянської культури і пошани до культурного надбання Західної Європи.
 
Характер відчуженості від демократичних настанов в новому товаристві добре відчув критик [[Стасов Володимир Васильович]], що ворожо поставився до її митців і вбачав в них представників [[декаданс]]у.
Рядок 21:
== Бенуа і видання «Світ мистецтва»==
 
У [[1894]] році Олександр Бенуа почав власну кар'єру теоретика і історика мистецтва, написавши розділ про російських художників для німецької збірки «Історія живопису XIX століття». У 1896—1898 і 1905—1907 рр. працював у [[Франція|Франції]]. Став одним з організаторів і ідеологів художнього об'єднання «Світ мистецтва», брав участь в новому мистецькому виданні, що мав ту ж назву [[журнал]] «Світ мистецтва». Заснування журналу відбулося без Бенуа, процесом керував [[Дягілєв Сергій Павлович]], що заручився коштами княгині Тєнішової та московського мецената Савви Мамонтова. На короткий термін видання призупинилося, на що вплинули розчарування меценатки Тєнішової і зловмисне банкрутство Мамонтова. На допомогу, аби врятувати видання, прийшов впливовий художник [[Сєров Валентин Олександрович]], що поклопотався про надання журналу державної підтримки. Секретарем редакції видання був Д. Філософов.
 
== Олександр Бенуа і Сергій Дягілєв ==
Рядок 34:
Але водночас з'вились такі риси діяльності нового художнього товариства, що значно відокремили його від художніх товариств минулого чи тих, що виникли пізніше. Це - спроби оновити і якісно покращити стан справ в образотворчому мистецтві, в графіці, в художній критиці, в [[Театрально-декораційне мистецтво|театрально-декораційному мистецтві]]. Товариство створює нові виставки, демонструючи освіченому суспільству портретний живопис 18 століття, закордонних акварелістів, власні твори.
 
== Театральні твори Бенуа ==
Діячі нового товариства беруть також участь в просвітницькій діяльності видавництва Товариства Св. Євгенії,створюють нові серії поштівок, путівників, монографій, що знайомлять мешкаців з різними містами Російської імперії. зі скарбами російського національного мистецтва. Леон Бакст вдало працює і як художник книги, і як художник афіш, і як дизайнер [[Театральна програмка|тетральних програмок]]. Цікавість до театра, до опери, до балету, до сценографії мали майже всі діячі товариства і першої, і другої генерації. Не працював в театрі хіба що один Сомов, десятиліттями залишаючись його прихильником і відданим глядачем.
[[Файл:Jeux by A. Benois 01.jpg|міні|праворуч|300пкс|Декрації «Сято в Венеції» до вистави «Ігри» Дебюссі]]
 
<center><gallery>
Image:Mozart and Salieri by A. Benois 01.jpg|До трагедії «Моцарт і Сальєрі»
Image:Le Medecin malgre lui by A.Benois 01.jpg|До комедії Мольєра «Лікар мимоволі»
Image:Сupid's revenge by A. Benois 01.jpg|До вистави «Помста Купідона»
Image:Petrutxca de Fokine-1911.jpg|До балету «Петрушка» Стравінського
Image:Pramater by A. Benois 01.jpg|До вистави «Праматір»
Image:Petrouchka by A. Benois 01.jpg|До балету «Петрушка»
Image:Golden Cockerel by A. Benois 01.jpg|Кімната Чорномора. До балета «Петрушка» Стравінського
Image:Pavillion d'Armide by A. Benois 05.jpg|Червоний маг. До балету «Павільйон Арміди».
 
</gallery></center>
== Перший період 1898-1904 рр. ==
 
В перший період діяльності ( [[1898]] - [[1904]] рр.) художнє товариство спромоглося організувати шість виставок :
 
* міжнародну [[1899]] р.
* [[1900]] р.,
* [[1901]] р. в Імператорській Академії мистецтв , Санкт-Петербург,
* [[1902]] р. в Москві та в Санкт-Петербурзі,
* [[1903]] р.,
* [[1906]] р.
 
В початковий період до новоствореного товариства приєднались немолоді і авторитетні діячі російського мистецтва другої половини 19 століття, серед них [[Врубель Михайло Олександрович]], [[Левітан Ісаак Ілліч]], [[Нестеров Михайло Васильович]], [[Сєров Валентин Олександрович]], але всіх пережив лише Нестеров.
 
В період [[1904]] - [[1910]] років товариство Світ Мистецтва як окрема художня одиниця практично не існувало. Його роль успадкував Союз російських художників, що діяв офіційно до 1910 року і неофіційно до [[1924]] - го.
 
== Просвітницька діяльність ==
[[Файл:Bakst Nizhinsky.jpg|міні|праворуч|200пкс|Леон Бакст. Театральна програмка - Ніжинський Вацлав Фомич в балеті «Післяполуденний відпочинок фавна», 1912 р.]]
 
Діячі товариства В. Нувель та А. Нурок вели музичну хронику в виданні «Світ мистецтва», а також від імені товариства проводили « Вечори сучасної музики», де публіцу знайомили з творами [[Клод Дебюссі|Клода Дебюссі]], [[Рахманінов Сергій Васильович|Сергія Рахманінова]], [[Скрябін Олександр Миколайович|Олександра Скрябіна]] тощо.
 
Діячі нового товариства беруть також участь в просвітницькій діяльності видавництва Товариства Св. Євгенії,створюють нові серії поштівок, путівників, монографій, що знайомлять мешкаців з різними містами Російської імперії., зі скарбами російського національного мистецтва. Леон Бакст вдало працює і як художник книги, і як художник афіш, і як дизайнер [[Театральна програмка|тетральних програмок]]. Цікавість до театра, до опери, до балету, до сценографії мали майже всі діячі товариства і першої, і другої генерації. Не працював в театрі хіба що один Сомов, десятиліттями залишаючись його прихильником і відданим глядачем.
 
== Захоплення театром ==
 
Цікавість до [[театр]]а, до [[Опера|опери]], до [[балет]]у, до [[Сценографія|сценографії]] мали майже всі діячі товариства і першої, і другої генерації. Не працював в театрі хіба що один Сомов, десятиліттями залишаючись його прихильником і відданим глядачем.
 
== Дягілєв і концепція «Російських сезонів» ==
 
[[1906]] рік. Він вдивлявся в Західну Європу, яку буде підкоряти декілька десятиліть. Подорож закінчив у [[Париж]]і, де готував художню виставку з Росії. І знову успіх. Тоді і з'явилась думка про показ в Парижі панорами російського мистецтва взагалі, а не тільки [[живопис]]у і [[Скульптура|скульптури]]. Так народилась концепція «Російських сезонів».
 
Незвичний проект збігся з думками російського уряду, зацікавленого в підвищенні свого престижу за кордоном. Дягілєв навіть буде отримувати гроші від держави і підтримку від посла в Парижі. Але свою бурхливу і талановиту діяльність Дягілєв не припинить і після сварки-лайки, після забраної субсидії, і після відмови самого Дягілєва від покровителів з Росії.
 
Недовге повернення до Петербурга. Підготовка до нового Руського сезону, на цей раз до концертів. Серед учасників - [[Рахманінов]], Римський-Корсаков, [[Глазунов]], співак [[Шаляпін]], всесвітня слава якого і почалася з Руських сезонів Дягілєва. Відбулося п'ять надзвичайних концертів.
 
== Театральні твори Бакста ==
[[Файл:Artemis troublee by L. Bakst 01.jpg|міні|праворуч|200пкс|Костюм до балета «Зніяковіла Артеміда»]]
<center><gallery>
Image:Helene de Sparte ballet by L. Bakst 04.jpeg|Костюм до балета «Єлена Спартанська»
Image:Léon Bakst 001.jpg|Эскіз (балетний костюм до балету Жар Птиця). 1910 р.
Image:Helene de Sparte ballet by L. Bakst 05.jpg|До балета «Єлена Спартанська»
Image:|Ніжинский, Вацлав Фомич в балеті «Післяполуденний відпочинок фавна», 1912 р.
Image:Bakst - Ida Rubinstein (1885-1960) comme Helene de Sparte, 1912.jpg|Эскіз костюма для Іди Рубінштейн до балету «Олена Спартанська»
Image:Anna Pavlova in Oriental Fantasy by L.Bakst.jpg| Анна Павлова в костюмі до балета «Арабська фантазія»
Image:Leon Bakst 003.jpg|Дві дівчини з Беотії. До балета «Нарцис»
Image:Bakst Narcisse Bacchante.jpg|Костюм вакханки до балета «Нарцис»
 
</gallery></center>
 
== Другий період товариства 1910 - 1927 рр.==
[[Файл:Kustodiyev world of the art.JPG|міні|праворуч|300пкс|[[Борис Кустодієв]]. «Художнє товариство Світ мистецтва другого періода». 1916-1920 рр.]]
 
[[1910]] року художнє товариство Світ мистецтва було відновлене. Новим керівником товариства став художник Микола Реріх . Товариство зминило власний склад, куди прийшли нові особистості, серед яких -
 
* [[Альтман Натан Ісайович|Натан Альтман]] ,
* Володимир Татлін,
* Мартироса Сарьян,
* [[Борис Кустодієв]]
 
Виникла думка, що прихід в товариство представників російського [[авангард]]а став покажчиком, що товариство стало закладом для виставок, а не художнім напрямком. З [[1917]] року головою товариства став [[Білібін Іван Якович|Іван Білібін]].
 
== Катастрофа 1917 року ==