Світ мистецтва (товариство): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: ru:Мир искусства (организация) |
Lorry (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
Рядок 9:
== Передумови створення товариства ==
[[Файл:Alexandre Benois 004.jpg|міні|ліворуч|200пкс|. О.М. Бенуа.Ілюстрація до видання О. С. Пушкіна «Мідний Вешник»]]
Мистецьке життя в [[Російська імперія|Російській імперії]] наприкінці 1890-х років ускладнилося і набуло барвистості і неоднозначності. На авансцену мистецького життя вийшла нова генерація митців, розчарована в офіційно підтриманому [[академізм]]і і з критичним ставленням до демократичного за спрямуванням товариства [[Передвижники|передвижників]].
Нове художнє товариство виникло в столиці імперії і первісно поєднало декількох молодих художників і осіб, що мали різну освіту, не завжди художню (Олександр Бенуа навчався на юридичному факультеті Петербурзького [[університет]]у). [[Дягілєв Сергій Павлович]] та Філософов Дмитро Володимирович - юристи за першою освітою, що закінчили Петербурзький університет.
Вони різні за творчіми потенціями, активні у відстоюванні власних настанов і поглідів на мистецтво, його ролі в свідомості і в суспільстві. Але у молодих художників і самі погляди, і смаки перебували в фазі формування. Звідси [[ретроспективізм]] і пошуки ідеалів в мистецтві доби Петра І, [[бароко]] середини 18 століття, [[ампір]]у доби Павла І. Пошуки ідеалів в мистецтві попередніх століть логічно навернув діячів товариства до перевідкриття художнього значення спадку бароко, ампіру, раннього класицизму і культури російської садиби, до перевідкриття художнього значення старовинної архітектури, [[Графіка|графіки]], [[Порцеляна|порцеляни]], які перебуввли в стані кризи і стагнації. Настанови молодих митців мали ознаки дворянської культури і пошани до культурного надбання Західної Європи.
Характер відчуженості від демократичних настанов нового товариства добре відчув [[Стасов Володимир Васильович]], що ворожо поставився до її митців і вбачав в них представників [[декаданс]]у.
Компромісні позиції виробила Петербурзька Академія мистецтв, керівництво якої теж відчувало кризовий стан пізнього [[класицизм]]у і помертвілого [[академізм]]у. Саме через це Петербурзьку Академію мистецтв покинули, не завершивши курсу - [[Бенуа Олександр Миколайович]], [[Сомов Костянтин Андрійович]]. [[Леон Бакст]] навчався в Академії вільноприбуваючим, напівофіційно.
Стан учбових справ в Академії дещо покращило призначення ректором художника [[Рєпін ілля Юхимович|Рєпіна]]. Але і Бенуа, і Сомов, і Леон Бакст удосконалюватимуть власну майстерність вже за кордоном.
== Бенуа і видання «Світ мистецтва»==
У [[1894]] році Олександр Бенуа почав власну кар'єру теоретика і історика мистецтва, написавши розділ про російських художників для німецької збірки «Історія живопису XIX століття». У 1896—1898 і 1905—1907 рр. працював у [[Франція|Франції]]. Став одним з організаторів і ідеологів художнього об'єднання «Світ мистецтва», брав участь в новому мистецькому виданні, що мав ту ж назву [[журнал]] «Світ мистецтва». Заснування журналу відбулося без Бенуа, процесом керував [[Дягілєв Сергій Павлович]], що заручився коштами княгині Тєнішової та московського мецената Савви Мамонтова. На короткий термін видання призупинилося, на що вплинули розчарування меценатки Тєнішової і зловмисне банкрутство Мамонтова. На допомогу, аби врятувати видання, прийшов впливовий художник [[Сєров Валентин Олександрович]], що поклопотався про надання журналу державної підтримки.
== Олександр Бенуа і Сергій Дягілєв ==
Керівництво в новому жудожньому товариство перейшло до Бенуа та Дягілєва.
Рядок 18 ⟶ 38:
* Пружан И.Н. «Лев Самойлович Бакст», Л. «Искуство», 1975
* «Сомов Константин Андреевич. Письма. Дневники. Суждения современников», серия «Мир художника», М. «Искусство», 1979
* Эрнст С., А. Бенуа, П.,1921;
* Эткинд М., «А. Н. Бенуа», Л.- М., 1965
== Посилання ==
Рядок 25 ⟶ 48:
* [[Академізм]]
* [[ Передвижники]]
* [[Декаданс]]
* [[Серебрякова Зінаїда Євгенівна]]
* [[Лансере Євген Євгенович]]
| |||