[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2+) (робот змінив: fr:Phanagoria; косметичні зміни
Немає опису редагування
Рядок 4:
[[Файл:Stele griffin Phanagoria 3-4 c BC.jpg|міні|250пкс|Вапнякова панель з надгробку у Фанагорії. Гріфон. [[Феодосія]], краєзнавчий музей.]]
 
'''Фанаго́рія ''' ({{lang-el|Φαναγόρεια}})  — давньогрецький [[поліс]] на [[Таманський півострів|Таманському півострові]], розташований поблизу сучасного селища Сінного [[Темрюцький район|Темрюцького району]] [[Краснодарський край|Краснодарського краю]], [[Росія]].
 
Заснований в середині [[6 століття до н. е.|6 ст. до  н.  е.]] вихідцями з міста [[Теос]].
 
Був важливим торговельним і ремісничим центром [[Прикубання]].
 
== В добу античності ==
Колись мешканці стверджували, що поселення заснували вихідці з [[Теоса|Теоси]], що врятувалися після навали перського царя Кіра Великого. Їх ватажком був Фанагор, на честь якого і було назване місто.
 
В період правління Перікла Фанагорія - — велике місто, площа якого наближалась до '''75 гектарів '''. З часом рівень моря в цій частині підвищівся. Дослідники вважають, що близько 25 га колишнього міста поглинуло море. Ця ділянка - — відведена для [[підводна археологія|підводної археології]].
 
[[Населення]] Фанагорії займалось [[сільське господарство|сільським господарством]], [[рибальство]]м, [[ремесло|ремеслами]] і [[торгівля|торгівлею]]. Головні торгові партнери - — племена скіфів та сіндів.
 
З [[5 століття до н. е.]] поліс входив до складу [[Боспорське царство|Боспорського царства]], за винятком деякого часу в 1 ст. до  н.  е., коли за допомоги [[Стародавній Рим|Риму]] здобув на деякий час автономію і дістав назву '''Агріпія'''.
 
За часів Боспорського царства місто мало статус другої столиці і була значним центром політичного та економічного життя держави.
 
В роки [[Мітрідатові війни|Мітрідатових воєн]] Фанагорія перейшла на бік Риму. Місто покарав боспорський цар Фарнак ІІ. Фанагорійці підняли повстання проти самого [[Мітридат VI Евпатор (цар Понту)|Мітридата Великого]] і вояки царя віддали Фанагорію повсталим.
 
У [[2004]] році під час археологічних розшуків в морі знайдено вапняковий надгробок дружини Мітрідата - — Гіпсікратії.
 
За часів Стародавнього Риму Фанагорія зберігла значення важливого економічного та культурного осередку регіону. Занепад прийшов в часи Великого переселення народів. У [[4 століття|4 столітті]] н.  е. Фанагорію зруйновали [[гуни]].
== В добу середньовіччя ==
Місто вижило і після зникнення Римської імперії. Воно ввійшло до складу [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], потім - [[Хазарський каганат|Хазарського каганату]].
 
== В добу середньовіччя ==
У [[704]] р. у Фанагорії оселився візантійський імператор-вигнанець Юстиніан II. Прихисток у Фанагорії йому надав зять - [[каган]] Ібузир Гляван. Імператор-вигнанець згодом зумів повернути собі престол у [[Константинополь|Константинополі]].
Місто вижило і після зникнення Римської імперії. Воно ввійшло до складу [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], потім - — [[Хазарський каганат|Хазарського каганату]].
 
У [[704]]  р. у Фанагорії оселився візантійський імператор-вигнанець Юстиніан II. Прихисток у Фанагорії йому надав зять - — [[каган]] Ібузир Гляван. Імператор-вигнанець згодом зумів повернути собі престол у [[Константинополь|Константинополі]].
 
Місто існувало до [[11 століття|11]]—[[12 століття|12]] століть; частина його затоплена [[Чорне море|морем]].
Рядок 41 ⟶ 42:
 
== Фанагорійські знахідки ==
[[Файл:EtruscanPottery.jpg|міні|праворуч|200пкс|Праворуч - — богиня [[Афродита]], що народжується з мушлі. Фанагорія. 5 ст. до  н. е. Ермітаж.]]
 
Греки - — колоністи мимоволі приймали чимало місцевих звичаїв, якщо ті допомагали вижити в новому географічному та культурному оточенні. Але в 5-4 століттях до  н.  е. грецькі поселенці ще міцно тримались за культуру і вірування своїх предків. Саме до цього періоду і належать відомі нині знахідки [[1869]] року з жіночого поховання в Фанагорії (курган «Велика Близниця»).
 
Було знайдено декілька золотих прикрас, бронзове [[дзеркало]], керамічні скульптурки та декілька фігурних флаконів. Серед них - — три [[лекіф]]и.
 
Фігурний керамічний посуд знаходили і раніше, і пізніше на теріторіях колишнього Боспорського царства. Але їх мистецька вартість значно поступалася знахідкам з Фанагорії. В похованні знайдено -
 
* Фігурка грекині з шкатулкою-цистою в руках
* Фігурка крилатого юнака-демона ( син бога вітру Борея - — Бутес ), що танцює біля [[вівтар]]я
* яскраво розфарбований птах
* богиня [[Афродита]], що народжується з мушлі
* фантастична тварина - — крилатий [[сфінкс]] з головою жінки-красуні і розкішною діадемою на голові.
 
Дві останні посудини - — флакони для благовоній, створені в Аттиці і привезені у Фанагорію. Вони стали справжньою мистецькою і науковою сенсацією, адже зберіглися без пошкоджень та утримали первісне розфарбування, яке мали і давні архітектурні споруди, і грецькі скульптури, що зникли.
 
Фанагорійський сфінкс з головою жінки-красуні - — не має нічого спільного зі страшним і непізнанним демоном смерті доби Стародавнього Єгипту та грецької доби архаїки. Фанагорійський сфінкс - — істота приємна, тендітна, незважаюч на левині лапи і левиний тулуб. Приємне враження від фантастичної істоти посилюють рожеві і блакитні фарби щок, крил та постаменту фігури.
 
== Розкопки в 20 столітті ==
Археологічні розшуки на теріторії городища та в морі ведуться щорічно с [[1936]] року. Вимушена перерва була зроблена під час війни [[1941]] - [[1945]] років. Головні об'єкти досліджень - — декілька тисяч поховань на місцевому [[цвинтар]]і, що охоплює стародавнє місто з трьох боків. Серед знахідок - — мармурові, дерев'яні та вапнякові [[саркофаг]]и, керамічні і металеві речі з поховань.
 
Розшуки веде Інститут археології [[РАН]]. Черговий головний керівник експедиції - — В. Д. Кузнецов.
 
== Монетні скарби ==
 
Унікальність Фанагорії - — в наявносту культурного шару, що досягає семи метрів. Серед корисних для науковців знахідок - — монетні скарби. Так, [[1985]] року в селищі Приморське, неподалік Фанагорії, був знайдений скарб античних монет, що нараховував близько '''5.000 монет'''.
 
Кількість монет в новому монетному скарбі - — трохи менше '''8.000'''. Його особливості - — дрібні монети з міді і одна з срібла. Перші дослідження скарбу виявили чекани тринадцяти різних античних центрів, серед яких -
 
* Кос
Рядок 82 ⟶ 83:
* Гераклея Понтійська та ін.
 
За припущеннями - — володар грошей, торговець сільськогосподарськими продуктами, що торгував як з місцневими мешканцями, так і з іноземцями. Часовий диапазон монет 4-1 століття до  н.  е. Нерозкопані ділянки Фанагорії обіцяють нові знахідки. Аби зберігти для науки і нащадків античну Фанагорію, бажано створити на її залишках новий історико-археологічний і туристичний центр, які з'являються на півдні Російської Федерації після розпаду [[СРСР]] і змін державних кордонів [[1991]] року.
 
== Див. також ==
Рядок 92 ⟶ 93:
* {{ЕУ}}
* Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 586{{ref-ru}}
* [http://leaducation.ru/media/gipanis/pdf/fanagoriya.pdf ''Фанагория. ''По материалам Таманской экспедиции Института археологии РАН / Под редакцией В. Д.  Кузнецова. М., 2008.]
* ''Кобылина М. М. ''Фанагория // Фанагория. Материалы и исследования по археологии СССР. №  57. М., 1956.
* ''Атавин А. Г. ''Средневековая Фанагория и её место среди одновременных памятников Северного Причерноморья // Славяне и их соседи. Место взаимных влияний в процессе общественного и культурного развития. Эпоха феодализма. М., 1988.
* ''Плетнёва Светлана Александровна, ''Фанагория / Города Таманского полуострова в конце VIII–XII веках // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья. IV–XIII века. Археология. М., 2003.
* ''The Princeton Encyclopedia of Classical Sites.'' (eds. Stillwell, Richard. MacDonald, William L. McAlister, Marian Holland). Princeton University Press, 1976. ISBN 0-691-03542-3.