Фанагорія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.2+) (робот змінив: fr:Phanagoria; косметичні зміни |
Teodret (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
[[Файл:Stele griffin Phanagoria 3-4 c BC.jpg|міні|250пкс|Вапнякова панель з надгробку у Фанагорії. Гріфон. [[Феодосія]], краєзнавчий музей.]]
'''Фанаго́рія ''' ({{lang-el|Φαναγόρεια}})
Заснований в середині [[6 століття до н. е.|6 ст. до
Був важливим торговельним і ремісничим центром [[Прикубання]].
== В добу античності ==
Колись мешканці стверджували, що поселення заснували вихідці з [[Теоса|Теоси]], що врятувалися після навали перського царя Кіра Великого. Їх ватажком був Фанагор, на честь якого і було назване місто.
В період правління Перікла
[[Населення]] Фанагорії займалось [[сільське господарство|сільським господарством]], [[рибальство]]м, [[ремесло|ремеслами]] і [[торгівля|торгівлею]]. Головні торгові партнери
З [[5 століття до н. е.]] поліс
За часів Боспорського царства місто мало статус другої столиці і була значним центром політичного та економічного життя держави.
В роки [[Мітрідатові війни|Мітрідатових воєн]] Фанагорія перейшла на бік Риму. Місто покарав боспорський цар Фарнак ІІ. Фанагорійці підняли повстання проти самого [[Мітридат VI Евпатор (цар Понту)|Мітридата Великого]] і вояки царя віддали Фанагорію повсталим.
У [[2004]] році під час археологічних розшуків в морі знайдено вапняковий надгробок дружини Мітрідата
За часів Стародавнього Риму Фанагорія зберігла значення важливого економічного та культурного осередку регіону. Занепад прийшов в часи Великого переселення народів. У [[4 століття|4 столітті]] н.
== В добу середньовіччя ==▼
Місто вижило і після зникнення Римської імперії. Воно ввійшло до складу [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], потім - [[Хазарський каганат|Хазарського каганату]]. ▼
У [[704]] р. у Фанагорії оселився візантійський імператор-вигнанець Юстиніан II. Прихисток у Фанагорії йому надав зять - [[каган]] Ібузир Гляван. Імператор-вигнанець згодом зумів повернути собі престол у [[Константинополь|Константинополі]].▼
▲Місто вижило і після зникнення Римської імперії. Воно ввійшло до складу [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], потім
▲У [[704]]
Місто існувало до [[11 століття|11]]—[[12 століття|12]] століть; частина його затоплена [[Чорне море|морем]].
Рядок 41 ⟶ 42:
== Фанагорійські знахідки ==
[[Файл:EtruscanPottery.jpg|міні|праворуч|200пкс|Праворуч
Греки
Було знайдено декілька золотих прикрас, бронзове [[дзеркало]], керамічні скульптурки та декілька фігурних флаконів. Серед них
Фігурний керамічний посуд знаходили і раніше, і пізніше на теріторіях колишнього Боспорського царства. Але їх мистецька вартість значно поступалася знахідкам з Фанагорії. В похованні знайдено -
* Фігурка грекині з шкатулкою-цистою в руках
* Фігурка крилатого юнака-демона (
* яскраво розфарбований птах
* богиня [[Афродита]], що народжується з мушлі
* фантастична тварина
Дві останні посудини
Фанагорійський сфінкс з головою жінки-красуні
== Розкопки в 20 столітті ==
Археологічні розшуки на теріторії городища та в морі
Розшуки веде Інститут археології [[РАН]]. Черговий головний керівник експедиції
== Монетні скарби ==
Унікальність Фанагорії
Кількість монет в новому монетному скарбі
* Кос
Рядок 82 ⟶ 83:
* Гераклея Понтійська та ін.
За припущеннями
== Див. також ==
Рядок 92 ⟶ 93:
* {{ЕУ}}
* Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 586{{ref-ru}}
* [http://leaducation.ru/media/gipanis/pdf/fanagoriya.pdf ''Фанагория. ''По материалам Таманской экспедиции Института археологии РАН / Под редакцией В. Д.
* ''Кобылина М. М. ''Фанагория // Фанагория. Материалы и исследования по археологии СССР. №
* ''Атавин А. Г. ''Средневековая Фанагория и её место среди одновременных памятников Северного Причерноморья // Славяне и их соседи. Место взаимных влияний в процессе общественного и культурного развития. Эпоха феодализма. М., 1988.
* ''Плетнёва Светлана Александровна, ''Фанагория / Города Таманского полуострова в конце VIII–XII веках // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья. IV–XIII века. Археология. М., 2003.
* ''The Princeton Encyclopedia of Classical Sites.'' (eds. Stillwell, Richard. MacDonald, William L. McAlister, Marian Holland). Princeton University Press, 1976. ISBN 0-691-03542-3.
|