Вікіпедія

Криштоф Косинський: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м Відкинути редагування 31.18.16.235 до зробленого Stanislavovich
Рядок 4:
| жінка =
| місце_проживання = [[Річ Посполита]]
| інші_імена = Федір Косинський
| зображення = Kosinski K.png
| розмір_зображення = 210пкс
Рядок 10:
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = [[1545]]
| місце_народження = [[Підляшшя]], [[Польща]]
| дата_смерті = [[1593]]
| місце_смерті = [[Черкаси]], [[Україна]]
| причина_смерті = замурований в " клітку "
| громадянство =
| національність = [[русин]] або [[поляк]]
| відомий_(відома) = керівник [[повстання Косинського]]
| рід_діяльності =
| титул = Гетьман
| військове звання =старший Війська Запорозького
| платня =
| термін =
| попередник =[[:Дем’ян Скалозуб]]
| наступник =[[:Лобода Григорій]]
| партія =
| головував_(-ла) =
| віросповідування = [[православний]] або [[римо-католик]]
| рід = [[Косинські (Равич)|Косинські]]
| родичі = Лев Косинський<br />Варвара Лящ
| чоловік =
| дружина =
Рядок 41:
}}
 
'''Кри́штоф Коси́нський''' ({{lang-pl|Krzysztof Kosiński}}; [[1545]]&nbsp;— [[1593]]) — український військовий діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. [[підляшшя|ПідляськийШляхтич]] [[шляхта|шляхтич]] з роду [[Косинські (Равич)підляшшя|Косинськихпідляський]] гербу [[Равич (герб)|Равич]], [[козак|козацький]] [[отаман]]. Полковник [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] [[реєстрові козаки|реєстрового]] ([[1590]]), гетьман козаків-низовиків ([[1591]] — [[1593]]). Організатор [[повстання Косинського|козацького повстання]] [[1591]] — [[1593]] років в Україні проти шляхти й урядової адміністрації Речі Посполитої.
 
== ЖиттєписБіографія ==
 
Криштоф Косинський народився [[1545]] року під [[Дорогочин]]ом у [[Підляське воєводство|Підляському воєводстві]] [[Корона Польська|Корони Польської]] в родині [[православ'я|православного]] [[шляхта|шляхтича]] Лева Косинського і його дружини-[[католицизм|католички]] Варвари Лящ<ref>{{ref-pl}} Herbarz polski. Uzupełnienia i sprostowania do części 1. Boniecki, Adam. — T. 11: Kosiński. — s. 273.</ref>. Він був другою дитиною в сім'ї і мав старшого брата Каспера. Рід Косинських походив з села Косянки в [[Більський повіт|Більському повіті]] Підляського воєводства.<ref>{{ref-pl}} Herbarz polski. Uzupełnienia i sprostowania do części 1. Boniecki, Adam. — T. 11: Kosiński. — s. 272.</ref>. Основна гілка цього роду оселилася в околицях Дорогочина після того як дід Криштофа, Ленарт Косинський, отримав від короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда І]] маєток в тих землях за вірну службу<ref>{{ref-pl}} Herbarz polski. Uzupełnienia i sprostowania do części 1. Boniecki, Adam. — T. 11: Kosiński. — s. 272; Niesiecki, Kasper. ''Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L''. Lwów, 1728. — herb Bończa. — t. 5 — s. 285.<br />Ленарт мав двох братів Михайла і Олексія. Син Олексія, Степан, дістав від свого бездітного дядька Михайла московські землі, які король підтвердив [[1533]] року. Степан започаткував бічну лінію Косинських.</ref>. Лев Косинський був третім сином Ленарта<ref>{{ref-pl}} Herbarz polski. Uzupełnienia i sprostowania do części 1. Boniecki, Adam. — T. 11: Kosiński. — s. 273.</ref>.
Рядок 49:
Косинський був одружений з Марухною Ружинською донькою гетьмана низових козаків кн. Остафія Ружинського.
 
Першу половину життя Криштоф Косинський служив князям [[Острозькі|Острозьким]].
[[1586]] року через втрату родового маєтку він подався на [[Запорожжя]] козакувати. [[1590]] року, завдяки рекомендації [[гетьман великий коронний|коронного гетьмана]] [[Ян Замойський|Яна Замойського]], уряд [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] призначив Косинського полковником [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] реєстрового і дарував землі в пустині [[Рокитне|Рокитній]] і [[Ольшанка|Ольшанці]] [[Київське воєводство|Київського воєводства]]. Проте наступного року ці землі силоміць захопив білоцерківський староста [[Януш Острозький]], що отримав на володіння ними королівський привілей. Це обурило Косинського, тому він зібрав 5000 реєстрових та нереєстрових козаків, які обрали його своїм старшим, і 29 грудня [[1591]] штурмом взяв [[Біла Церква|Білу Церкву]]. Вилучивши привілей, а також захопивши збрoю тa харчі месники відступили дo [[Трипiлля]], дe гoтувaлився oбoрoнятися<ref>{{ref-uk}} Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIIІ століття''. — Київ: Генеза, 1997.</ref>.
 
Поки Косинський перебував у Трипіллі, заворушення, спричинене майновою суперечкою між ним і Острозькими, переросло у козацьке повстання, що отримало назву [[повстання Косинського]]. Протягом [[1592]] року нереєстрові козаки захопили [[Переяслав]], [[Київ]], а також заходилися пустошити шляхетські садиби на [[Брацлавщина|Брацлавщині]] та [[Волинь|Волині]]. При дворі короля [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] повстання Косинського вважали привaтнoю спрaвoю Oстрoзькиx, тому на його придушення на початку [[1593]] року вирушили особисті війська руських князів Янушa Oстрoзькoгo i чeркaськoгo стaрoсти [[Олександр Вишневецький|Oлeксaндрa Вишнeвeцькoгo]]<ref>{{ref-uk}} Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIIІ століття''. — Київ: Генеза, 1997.</ref>.
На місце Скалозуба року [[:1592]]-го обрано Гетьманом із Осавулів Генеральних заслуженого у війську Малоросійському волинського шляхтича Федора Косинського .
 
За Маркевичом :{{lang-ru|}} На место Скалозуба в 1592 году избран из Генеральных Асаулов заслуженный в войске Малороссийском Польский Шляхтич Косинский.
 
== Смерть Косинського за православну віру ==
 
6.10.[[:1596]] в Бресті відбувся Синод,за яким всі повині церкви грецького віросповідання повині були прийняти Унію .Прихильники православної віри не визнавали Унію і вважали її проти законою.Ряд відомих людей України відкрито стали на сторону православя : ректор Острозької Акедемії - Михайло Лукарій , Гедеон Балабан , князь Острозький ,барато князів та бояр . Католики вигнали православних священиків з Собору,відрізали їм бороди і оголосили віровідступниками та проголосили Унію .<ref>{{ref-ru}}Николай Маркевич ИСТОРИЯ МАЛОЙ РОССИИ.Т1,Г1</ref>. <ref>{{ref-ru}}Александр Ригельман ,ЛЕТОПИСНОЕ ПОВЕСТВОВАНИЕ О МАЛОЙ РОССИИ И ЕЕ НАРОДЕ И КОЗАКАХ ВООБЩЕ</ref>.<ref>{{ref-uk}}ІСТОРІЯ РУСІВ Ч 1</ref>.
 
 
=== Подання до Сигізмунда Вази ===
 
Гетьман Косинський за відданість свою народу і вірі - став першою '''жертвою''' [[Берестейська унія|Унії]].Гетьман Косинський, довідавшись про запроваджувані в [[:Брест]]і новини , відразу ж зробив від себе вагомі подання, одне — до Короля та до Сенату, а друге — до Берестейського Синоду. В першому доповідав,що він як намісник Королівський та міністр правління, «що переміна у сірі та звичаях народних, що в Бресті запроваджується Духовенством без згоди народної, є перепона вельми небезпечна і до виконання незручна і що узгіднити уми людські і совість кожного є справою майже не людською, а Божою, і він не надіється утримати народ в сліпій покорі Духовенству і свавільно нововзеденим у Церкву правилам і просить уряд відвернути зло теє або дати час народові на роздум»<ref>{{ref-ru}}Николай Маркевич ИСТОРИЯ МАЛОЙ РОССИИ.Т1,Г1</ref>. <ref>{{ref-ru}}Александр Ригельман ,ЛЕТОПИСНОЕ ПОВЕСТВОВАНИЕ О МАЛОЙ РОССИИ И ЕЕ НАРОДЕ И КОЗАКАХ ВООБЩЕ</ref>.<ref>{{ref-uk}}ІСТОРІЯ РУСІВ Ч 1</ref>.
 
===Подання до Брестського Синоду ===
 
До зборів [[Берестейська унія|Брестcьких]] писав [[:Гетьман]] як провідник народу, «що зібране туди Руське духовенство не має від чинів нації і від народу жодного повноваження на введення в їхню віру та обряди перемін та новин, а без того не має воно влади і цими обтяжувати народ свавільними їхніми правилами та вигадками; і що се Духовенство, бувши обране в їхню службу від чинів і від народу і утримуване на їхній кошт, може всього того позбутися від тих же чинів і народу при їхньому невдоволенні; а він, Гетьман, ні за що тут не ручається і радить зборам зупинити постанови свої до загального обміркування та судження».<ref>{{ref-ru}}Николай Маркевич ИСТОРИЯ МАЛОЙ РОССИИ.Т1,Г1</ref>. <ref>{{ref-ru}}Александр Ригельман ,ЛЕТОПИСНОЕ ПОВЕСТВОВАНИЕ О МАЛОЙ РОССИИ И ЕЕ НАРОДЕ И КОЗАКАХ ВООБЩЕ</ref>.<ref>{{ref-uk}}ІСТОРІЯ РУСІВ Ч 1</ref>.
 
На Гетьманські подання , уряд і збори, зробивши йому вдавану поступку, закликали його на нараду до Бреста. Але коли вія туди прибув, то негайно був арештований і відданий під суд [[Берестейська унія|Соборища Римського]] і Руського, котрі, давши йому вину апостата, або відступника, засудили його на смерть і, замурувавши в одному кляшторі в стовп кам'яний, названий кліткою, залишили його без світла,пиття та заморили голодом. Так-то Гетьман Косинський за відданість свою до благочестя і спокою народного став першою жертвою [[Берестейська унія|Унії]]. [[:Козаки]].<ref>{{ref-ru}}Николай Маркевич ИСТОРИЯ МАЛОЙ РОССИИ.Т1,Г1</ref>. <ref>{{ref-ru}}Александр Ригельман ,ЛЕТОПИСНОЕ ПОВЕСТВОВАНИЕ О МАЛОЙ РОССИИ И ЕЕ НАРОДЕ И КОЗАКАХ ВООБЩЕ</ref>.<ref>{{ref-uk}}ІСТОРІЯ РУСІВ Ч 1</ref>.
 
=== Помста козаків за смерть Косинського ===
 
Довідавшись про його ув'язнення, зібралися 7 000 козаків і вирушили до [[:Брест]]а для його визволення. Польські війська під Пяткою були вщент розбиті і розігнані; але Козаки в живих уже Косинського не застали і подали клич до всезагального повстання.
 
Після замордування в такий варварський спосіб Гетьмана Косинського Сигізмунд Ваза дав наказ Гетьманові Коронному зайняти " Малоросію " військами Польськими : короний гетьман ввійшов з військами на Україну , ввести у всі її міста гарнізони і заборонити найсуворіше чинам і Козакам мати елекцію на вибір Гетьмана, а Духовенству Руському, яке щойно повернулося з Собору Брестського, сприяти всіляко у навертанні церков та народу до Унії.'' ;було заборонено будувати православні храми , константинопольські священники не допускалися до України.<ref>{{ref-ru}}Николай Маркевич ИСТОРИЯ МАЛОЙ РОССИИ.Т1,Г1</ref>. <ref>{{ref-ru}}Александр Ригельман ,ЛЕТОПИСНОЕ ПОВЕСТВОВАНИЕ О МАЛОЙ РОССИИ И ЕЕ НАРОДЕ И КОЗАКАХ ВООБЩЕ</ref>.<ref>{{ref-uk}}ІСТОРІЯ РУСІВ Ч 1</ref>.
 
[[2 лютого]] [[1593]] року княжі загони розбили козаків Косинського у великій [[битва під П'яткою|битві під П'яткою]], в якій зaxoпили 26 гaрмaт i всi кoрoгви. Повстанці капітулювали, надали князям присягу, підписану від імені [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]], а сам Косинський мусив oсoбистo тричi, сxиливши кoлiнo, удaрити чoлoм пeрeд стaрим князeм [[Костянтин-Василь Острозький|Кoстянтинoм]] тa йoгo синaми, щo вxoдилo дo рицaрськoгo ритуaлу пoкoри вaсaлa пeрeд сюзeрeнoм<ref>{{ref-uk}} Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIIІ століття''. — Київ: Генеза, 1997.</ref>.
 
Навесні [[1593]] року Косинський споробував поновити повстання, скерувавши свої сили проти князя Oлeксaндра Вишнeвeцького. Пiдступивши у трaвнi пiд [[Черкаси|Чeркaси]], 2000 козаків готувалися штурмувати місто, а в oднiй iз сутичoк Кoсинський зaгинув і кoзaки вiдiйшли<ref>{{ref-uk}} Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIIІ століття''. — Київ: Генеза, 1997.</ref>.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела та література ==
*{{ref-uk}} [http://litopys.org.ua/holob/hol06.htm Голобуцький В. ''Запорозьке козацтво''. — К.: Вища шк., 1994. — Розділ IV. Повстання 1591 — 1593 рр. під керівництвом Криштофа Косинського]
* {{ref-uk}} Леп'явко С. ''Козацькі війни кінця ХVІ ст. в Україні''.&nbsp;— Чернігів, 1996.
Рядок 87 ⟶ 68:
* {{ref-pl}} Herbarz polski. Uzupełnienia i sprostowania do części 1. Boniecki, Adam.&nbsp;— T. 11: Kosiński.&nbsp;— s. 272&nbsp;— 273.
* {{ref-pl}} Niesiecki, Kasper. ''Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L''. Lwów, 1728.&nbsp;— herb Bończa.&nbsp;— t. 5&nbsp;— s. 285.
 
== Література ==
* [http://izbornyk.org.ua/rigel/rig03.htm#gl07 Александр Ригельман ,ЛЕТОПИСНОЕ ПОВЕСТВОВАНИЕ О МАЛОЙ РОССИИ И ЕЕ НАРОДЕ И КОЗАКАХ ВООБЩЕ ] {{lang-ru|}}
 
*[http://litopys.org.ua/istrus/rusiv1.htm ІСТОРІЯ РУСІВ Ч 1] {{lang-uk|}}
 
*[http://www.e-reading.org.ua/bookreader.php/129842/Markevich_-_Istoriya_maloii_rossii_-_1.html Николай Маркевич ИСТОРИЯ МАЛОЙ РОССИИ.Т1,Г1]{{lang-ru|}}
 
 
== Посилання ==
*{{ref-uk}} [http://www.day.kiev.ua/40659/ Незасвоєний урок Криштофа Косинського, газета «День»]
* {{reflist}}
 
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
|-
| width="25%" | Попередник<br />[[Дем’ян Скалозуб]]
| width="10%" | [[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Гетьман України]]'''<br />[[1592]]-[[1596]]
| width="10%" | [[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br />[[Лобода Григорій]]
 
 
 
 
 
[[Категорія:Персоналії Ко]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Криштоф_Косинський