Криштоф Косинський: відмінності між версіями

Криштоф Косинський народився [[1545]] року під [[Дорогочин]]ом у [[Підляське воєводство|Підляському воєводстві]] [[Корона Польська|Корони Польської]] в родині [[православ'я|православного]] [[шляхта|шляхтича]] Лева Косинського і його дружини-[[католицизм|католички]] Варвари Лящ<ref>{{ref-pl}} Herbarz polski. Uzupełnienia i sprostowania do części 1. Boniecki, Adam. — T. 11: Kosiński. — s. 273.</ref>. Він був другою дитиною в сім'ї і мав старшого брата Каспера. Рід Косинських походив з села Косянки в [[Більський повіт|Більському повіті]] Підляського воєводства.<ref>{{ref-pl}} Herbarz polski. Uzupełnienia i sprostowania do części 1. Boniecki, Adam. — T. 11: Kosiński. — s. 272.</ref>. Основна гілка цього роду оселилася в околицях Дорогочина після того як дід Криштофа, Ленарт Косинський, отримав від короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда І]] маєток в тих землях за вірну службу<ref>{{ref-pl}} Herbarz polski. Uzupełnienia i sprostowania do części 1. Boniecki, Adam. — T. 11: Kosiński. — s. 272; Niesiecki, Kasper. ''Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L''. Lwów, 1728. — herb Bończa. — t. 5 — s. 285.<br />Ленарт мав двох братів Михайла і Олексія. Син Олексія, Степан, дістав від свого бездітного дядька Михайла московські землі, які король підтвердив [[1533]] року. Степан започаткував бічну лінію Косинських.</ref>. Лев Косинський був третім сином Ленарта<ref>{{ref-pl}} Herbarz polski. Uzupełnienia i sprostowania do części 1. Boniecki, Adam. — T. 11: Kosiński. — s. 273.</ref>.ершу половину життя Криштоф Косинський служив князям [[Острозькі|Острозьким]].[[1586]] року через втрату родового маєтку він подався на [[Запорожжя]] козакувати. [[1590]] року, завдяки рекомендації [[гетьман великий коронний|коронного гетьмана]] [[Ян Замойський|Яна Замойського]], уряд [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] призначив Косинського полковником [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] реєстрового і дарував землі в пустині [[Рокитне|Рокитній]] і [[Ольшанка|Ольшанці]] [[Київське воєводство|Київського воєводства]]. Проте наступного року ці землі силоміць захопив білоцерківський староста [[Януш Острозький]], що отримав на володіння ними королівський привілей.