Битва при Седані: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м стильове правлення за допомогою AWB
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Битва: replaced: Незважаючи на ці → Попри ці
Рядок 33:
Наполеон наказав Мак-Магону розірвати кільце оточення. Для цієї мети найбільш підходящим виявилось поселення Ла-Монсель. З аналогічних міркувань виходили і прусаки, тому саме туди був направлений прусський XI корпус на чолі з [[Георг І (король Саксонії)|принцом Георгом Саксонським]]. В цей час баварська бригада генерала [[Людвіг фон дер Танн|Людвіга фон дер Танна]] атакувала містечко [[Базей]] на правому фланзі. Проте до цього часу поселення було вже зайнято французькими морськими піхотинцями, які влаштували барикади на вулицях і залучили до боротьби мешканців міста. Баварці потрапили в засідку і були змушені відступити. Незабаром штурм був відновлений. Саме тут прусська армія зустріла найбільш рішучу відсіч, бої йшли з надзвичайною запеклістю. О 8-й годині на підмогу баварцям підійшло підкріплення у вигляді 8-ї прусської піхотної дивізії і фон дер Танн вирішив провести вирішальну атаку. Однак в цьому наступі він не мав змоги вести прицільний вогонь далекобійною артилерією, тому на штурм міста відправив свою останню бригаду, яку підтримувала артилерія з протилежного берега [[Маас|Маасу]]. Його ж артилерія прибула до Базейя годиною пізніше. Бій поступово розгортався в південній частині містечка, інціатива перейшла в руки Пруссії, тому 8-а піхотна дивізія була направлена на підкріплення баварських військ, що вели боротьбу біля Ла-Монселя та намагалися прорвати французьку оборону. В Базейї тим не менше гарнізон вперто захищав місто допоки в нього не закінчились боєприпаси. Тутешніх жителів, котрих застали зі зброєю в руках або які чинили будь-який опір, прусаки розстрілювали на місці. Загалом було вбито понад 60 осіб цивільного населення.
 
При Ла-Монселі бій розпочався о шостій ранку. Маршал Мак-Магон одразу ж зазнав поранення і годиною пізніше передав командування генералу [[Дюкро, Огюст-Олександр|Огюсту Дюкро]]. Дюкро оголосив загальний відступ, чого очікував фон Мольтке, однак наказ був негайно скасований генералом [[Вімпфен, Емануель-Фелікс|де Вімпфеном]], який кинув свої сили проти саксонських з'єднань. Це призвело до тимчасового покращення ситуації для французької армії, якій вдалось відтіснити німецьку артилерію навколо Ла-Монселя і відкинути заразом війська баварців та саксонців. Проте із взяттям Базейя та прибуттям свіжих частин прусської армії контрнаступ військ де Вімпфена був зупинений. До 11-ї години артобстріл французьких позицій почав приносити свої результати. Тим часом все більше і більше прусських солдат прибувало на місце бою. Після інтенсивного бомбардування і безперервних атак прусської армії з північного сходу та баварців із південного заходу Шалонська армія змушена була відійти до Буа де ля Гаренн (Гаренського лісу), де зрештою потрапила в повне оточення. На лівому фланзі становище французького війська було безнадійним. Бійці вишикувались в тонку лінію, розстріляли всі набої та кинулись у відчайдушну атаку. Піхоту підтримала кавалерія на чолі з генералом Жан-Огюстом Маргерітом. Атака здійснювалась в умовах доволі горбистої місцевості, а німці негайно ж зустріли французьких піхотинців потужним артилерійським вогнем. Незважаючи наПопри ці несприятливі обставини, в якийсь момент здалося, що кавалерія французів зможе прорватися крізь ряди прусаків, однак їх кірасири вчасно поспіли на поле бою і змусили французьку кінноту відійти в північному напрямку. Маргеріт ще двічі вів своїх кавалеристів на штурм позицій Прусського ХІ корпусу, однак вони не принесли успіху, а сам генерал зазнав смертельного поранення.
[[Image:Dt-FrzKriegUebergabeNapeleonIII.jpg|thumb|275px|left|Наполеон ІІІ здає свою зброю]]
Ось як описав Мольтке цю відчайдушну спробу французів вирватись з оточення: