Вікіпедія

Дідушок Василь Федорович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Васи́ль Дідушо́к''' (*[[27 серпня]] [[1889]], [[Княже (Золочівський район)|Княже]], (тепер [[Золочівський район]], [[Львівщина]]) — [[3 листопада]] [[1937]], урочище [[Сандормох]], поблизу [[Медвежогорськ]]а, [[Карелія]], [[Російська Федерація]]) — сотник [[УСС]], організаторначальник куреняштабу Корпусу Січових Стрільців у Києві.
 
Брат-близнюк [[Петро Дідушок|Петра Дідушка]].
==Біографія==
Народився [[1889]] року у Княжому Золочівського повіту, за освітою правник. Брат-близнюк [[Петро Дідушок|Петра Дідушка]].
 
Отримав вищу юридичну освіту.
З серпня [[1914]] року як [[старшина]] запасу австрійського війська був переведений до Легіону [[УСС]]. Командир сотні, що [[10 вересня]] [[1914]] року першою вийшла на фронт, згодом — командир [[курінь (армія)|куреня]].▼
 
[[23 жовтня]] [[1914]] року нагороджений срібною медаллю 2-го ступеня.▼
 
[[29 червня]] [[1915]] року у бою між [[Тустань (село)|Тустанем]] і [[Семиківці|Семиківцями]] стрільці сотні Дідушка взяли в полон 1200 російських салдат.▼
 
▲З серпня [[1914]] року як [[старшина]] запасу австрійського війська був переведений до Легіону [[УСС]]. Командир сотні, що [[10 вересня]] [[1914]] року першою вийшла на фронт, згодом — командир [[курінь (армія)|куреня]].
▲[[23 жовтня]] [[1914]] рокур. нагороджений срібною«Малою медаллюСрібною 2-гоМедаллю ступеняЗа Хоробрість».
▲[[29 червня]] [[1915]] року у бою між [[Тустань (село)|Тустанем]] і [[Семиківці|Семиківцями]] стрільці сотні Дідушка взяли в полон 1200 російських салдатсолдат.
У [[1917]] році перейшов на службу до [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]], став одним із організаторів куреня Січових Стрільців у Києві.
З березня 1918 р. — отаман, начальник штабу Головної губернської військової комендатури Київщини. З грудня — полковник, начальник штабу комендатури Києва та Київської фортеці, а згодом — начальник штабу Корпусу Січових Стрільців, отаман для доручень корпусу.
 
Пізніше став членом ВКП(б).
 
У[[2 вересня]] [[1933]] р. засуджений трійкою ДПУ СРСР до страти (ст.. 58-6 КК РСФРР), яку замінли на 10 років виправно-трудових таборів (ВТТ), але через 4 роки, в період з [[27 жовтня]] — [[4 листопада]] [[1937]], страчений разом із братами Петром і Володимиром та групою діячів української культури страчений в урочищі [[Сандормох]] поблизу [[Медвежогорськ]]а в [[Карелія|Карелії]].
==Див.також==
* [[Список Сандармоху]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дідушок_Василь_Федорович