|
== Біографія ==
Швейцарський хімік Пауль Каррер народився в [[Москва|Москві]], в Росії, де його батько, на честь якого він був названий Паулем, працював дантистом. Коли хлопчикові було три роки, сім'я повернулася на батьківщину, у Швейцарію, і якийсь час жила в [[Цюріх]]у, перш ніж влаштуватися в окрузі Вільдегг кантону Ааргау. Каррер відвідував початкову школу в прилеглому Морікені, середню школу — в [[Ленцбург]]і, а гімназію — в [[Аарау]]. Серйозний інтерес до науки він виявив, коли навчався в середній школі.
Поступивши в 1908 р. у [[Цюрихський університет]], Каррер вивчав хімію у [[Альфред Вернер|Альфреда Вернера]]. У 1911 р. майбутній учений одержав докторський ступінь за дисертацію за комплексні сполуки кобальту і став асистентом Вернера в Хімічному інституті університету. Перша наукова стаття Каррера, присвячена органічним сполукам миш'яку, справила таке глибоке враження на [[Пауль Ерліх|Пауля Ерліха]], що той у 1912 р. запропонував Карреру стати його асистентом у Науково-дослідному хіміко-терапевтичному інституті в [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурті-на-Майні]] (Німеччина).
З початком першої світової війни в 1914 р. Каррер був змушений повернутися до Швейцарії, оскільки був призваний до швейцарської арміюармії в якості артилерійського офіцера, проте в 1915 р., після смерті Ерліха, повернувся у Франкфурт-на-Майні, щоб продовжувати наукові дослідження в галузі хімії в Хіміко-терапевтичному інституті. Протягом наступних трьох років Каррер вивчав хімію рослинних продуктів, а потім обійняв посаду ад'юнкт-професора органічної хімії в Цюріхському університеті. У грудні 1919 р. Каррер став наступником Вернера на посаді професора хімії і директора Хімічного інституту. Тут він проводив дослідження цукрів, амінокислот і білків. Вченого особливо цікавила стереохімія (тобто просторове розташування атомів в молекулах) цих та інших органічних речовин.
У 1950 — 1953 роки Каррер був ректором Цюріхського університету. Він продовжував активно займатися науковою діяльністю і після відходу у відставку в 1959 р.
Виключно педантичний дослідник, Каррер користувався глибокою повагою завдяки своїй доброті і скромності. Незважаючи на те що він став заможною людиною, у нього не було власного автомобіля, і він щодня їздив на роботу на автобусі. Каррер померПомер у Цюріху 18 червня 1971 після нетривалої хвороби.
== Наукова діяльність ==
|
