Air Force One: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) стильові правлення |
Розум (обговорення | внесок) правопис, оформлення, вікіфікація |
||
Рядок 1:
{{В роботі}}
[[Файл:Air Force One over Mt. Rushmore.jpg|250px|thumb|SAM 28000, один з двох VC-25, над горами Рашмор.]]
'''Air Force One''' ({{lang-uk|Борт номер один}})
Якщо аеропорт призначення не може прийняти такий великий літак, як VC-25A, то Air Force One служить Boeing C-32. Літальний апарат ВПС, що перевозить віце-президента США, отримує позивний «Air Force Two».
== Історія ==
11 жовтня 1910 року [[Теодор Рузвельт]] став першим американським президентом, що літав на літаку, під час польоту з [[Брати Райт|братами Райт]] в районі Кінлок Філд (біля [[Сент-Луїс (Міссурі)|Сент-Луїса]], штат Міссурі). Хоча він вже був нечинним президентом (його змінив [[Вільям Тафт]]) це був перший політ «борту Номер Один».<ref>Hardesty 2003, pp. 31-32.</ref>
До другої світової війни зарубіжні і внутрішні поїздки відбувались нечасто через відсутність ефективного зв'язку і транспорту і тривали довго. Президент зрідка відривався від справ і від'їжджав з Вашингтону. Але ситуація потроху змінювалась з появою літаків типу [[Douglas DC-3]]. Цей літак був безпечніший, мав нові засоби навігації. Його використовували для перевезень пасажирів і вантажів. Американські страхові компанії стали пропонувати страховки. Все більше чиновників і бізнесменів пересідало з потягів на літаки.
[[Франклін Д. Рузвельт]] був першим президентом, який став літати на літаку постійно. Під час Другої Світової Війни Рузвельт подорожував літаками [[Dixie Clipper]] і [[Boeing 314]], це були літаючі човни. [[1943]] року для прибуття на конференцію в Касабланці, в Марокко, він здійснив політ в 5500 миль (з двома проміжними посадками). Через загрозу німецьких підводних човнів такий спосіб виявився надійнішим.
Перший президентський літак зробили на базі транспортного C-87A. Цей літак з бортовим номером 41-24159 модернізували 1943 року, він використовувався для міжнародних перельотів. Передбачалася його використовувати як основний літак, по суті це був перший літак «борт Номер Один». Але після оцінки характеристик літака секретна служба стала використовувати його як резервний або борт номер два. 1944 року [[Елеонора Рузвельт]] використовувала його в турне країнами [[Латинська Америка|Латинської Америки]]. Секретна служба згодом модернізувала Дуглас C-54 Skymaster в президентський борт. Цей літак VC-54C, на прізвисько «священна корова», мав спальню, радіо-телефон, і ліфт для інвалідного крісла Рузвельта. Але Рузвельт використав літак тільки раз для поїздки на Ялтинську конференцію в лютому 1945 року.
Після смерті Рузвельта навесні 1945 року президентом став віце-президент [[Гаррі Трумен]]. 1947 року Трумен на борту VC-54C підписав «Закон про національну безпеку від 1947 року». Але потім він замінив VC-54C 1947 року на літак C-118 Liftmaster, назвавши його «Незалежність» (на честь свого рідного міста в Міссурі). Це був перший літак, на носі якого був зображений «білоголовий орлан».
Президентські позивні створили для безпеки при адміністрації [[Дуайт Ейзенхауер|Дуайта Ейзенхауера]]. Зміни обумовлені інцидентом 1953 року: рейс Eastern Airlines (8610) мав той же позивний що і борт президента (ВПС 8610). Літак випадково увійшов до того ж повітряного простору і після інциденту з'явився унікальний позивний «Air Force One».
Ейзенхауер також надав два гвинтові літаки Lockheed C-121 Constellations (VC-121E) для охорони і помічників. Ці літаки назвали Коломбіна II і III.
Він також додав до флоту два невеликі літаки Aero Commanders для польотів на невеликі відстані, які теж були Air Force One або міні Air Force One. Президент Ейзенхауер також оновив технологічну начинку Air Force One, додавши зв'язок «повітря-земля» і телетайп. До кінця терміну Ейзенхауера 1958 року ВПС додав три Boeing 707 (VC-137s). Ейзенхауер став першим президентом, який використовував літак під час турне «політ до миру», з 3 по 22 грудня 1959 року. Він відвідав 11 азійських країн, пролетівши 35000 км за 19 днів.
== Boeing 707s ==
У жовтні 1962 року адміністрація [[Джон Фітцджеральд Кеннеді|Джона Кенеді]] придбала C-137 Stratoliner — Боїнг 707, але змінений для польотів на великі відстані. До цього його використовував президент Ейзенхауер для поїздок в Канаду, Францію, Австрію і Сполучене Королівство. ВПС використовувала спеціальний дизайн, символіку і забарвлення. Але вона виявилася занадто пишною, тому Президент Кенеді за порадою дружини Жаклін зв'язався з промисловим дизайнером французького походження Раймондом Луї і попросив допомоги в розробці дизайну президентського літака. Він провів багато часу в архівах, вивчаючи старі записи. Це його ідеї написів, використовуючи шрифт як на «Декларації незалежності» і поставити на бортах літака президентський друк. Боїнг-707 SAM 27000 як Air Force One служив від президента Ніксона до Джорджа Буша, і був основним транспортом для Ніксона і Рейгана.
== Boeing 747s ==
Під час правління Рональда Рейгана парк президентських літаків мало змінився, але це він наказав виробництво поточних 747. ВПС США опублікувало запит в 1985 на літаки з такими вимогами : широкофюзеляжний, не менше трьох двигунів, і політ без дозаправки до 6000 миль. Boeing зі своєю моделлю 747 і McDonnell Douglas зі своїм DC-10 виставили свої пропозиції. Вибрали 747, інтер'єри були складені першою леді Ненсі Рейган, в стилі південного Заходу США. Перший літак був доставлений в 1990 році, під час правління Джорджа Буша-старшого. Затримка була через додаткову роботу з захисту літаків від електромагнітного імпульсу (ЕМІ).
VC-25 оснащений захищеними і незахищеними телефонними і комп'ютерними системами зв'язку. Президентський повітряний флот підпорядкований 89му авіакрилу на авіабазі Ендрюс, штат Меріленд.
VC-25 збираються замінити через їхню неекономічність. 7 січня 2009 року ВПС США оголосила нові вимоги на заміну літака, передбачуваний рік зміни 2017.
== Список пілотів президентських літаків ==
{| class="wikitable"
|-
! Пілот !! Президент !! Період пілотування
|-
| rowspan=2 | Підполковник Генрі Т. Маєрс || Франклін Рузвельт || червень 1944-квітень 1945
|-
| rowspan=2 | Гаррі Трумен || квітень 1945-січень 1948
|-
| Полковник Францис Вилиамс [5] || січень 1948-січень 1953
|-
| Полковник Уильям Г. Дрейпер || Дуайт Ейзенхауер || січень 1953-січень 1961
|-
| rowspan=2 | Полковник Джеймс Свиндал || Джон Ф. Кенеді || січень 1961-листопад 1963
|-
| rowspan=3 | Линдон Джонсон || листопад 1963-липень 1965
|-
| Полковник Джеймс В. Хрест || липень 1965-травень 1968
|-
| Підполковник Пол Торхнилл || травень 1968-січень 1969
|-
| Полковник Ральф Д. Альбертаззи || Річард Ніксон || січень 1969-серпень 1974
|-
| rowspan=2 | Полковник Лестер Маккеланд || Джеральд Форд || серпень 1974-січень 1977
|-
| rowspan=2 | Джимми Картер || січень 1977-квітень 1980
|-
| rowspan=2 | Полковник Роберт Риддик || квітень 1980-січень 1981
|-
| Рональд Рейган || січень 1981-січень 1989
|-
| rowspan=2 | Полковник Роберт Барр || [[Джордж Буш-старший]] || січень 1989-січень 1993
|-
| rowspan=2 | Біл Клінтон || січень 1993-січень 1997
|-
| rowspan=2 | Полковник Марк С. Доннеллі || січень 1997-січень 2001 року
|-
| rowspan=2 | [[Джордж Буш молодший]] || січень 2001-червень 2001
|-
| Полковник Марк У. Тильман || червень 2001-січень 2009
|-
| Полковник Скотт Тернер || [[Барак Обама]] || січень 2009-
|}
== Посилання ==
Рядок 82 ⟶ 90:
* [http://www.0x4d.net/files/AF1/ Technical Order 00-105E-9, Segment 9, Chapter 7] {{ref-en}}
== Примітки ==
{{примітки}}
{{помилки}}
{{Wikify}}
| |||