Німецько-радянська війна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Скасування редагування № 9223496 користувача Lukian (обговорення)
Рядок 17:
Бої німецько-радянської війни є одними з наймасштабніших у воєнній історії 20 століття. Війна супроводжувалася жорстокістю, масштабними руйнуваннями населених пунктів, знищенням великих груп населення, депортаціями, тощо. Близько третина усіх загиблих у Другій світовій війні припадає на німецько-радянську війну. Перебіг війни обумовив поразку Німеччини, а з нею усіх [[країни осі|країн Осі]] у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]. Результати війни спричинили посилення СРСР та сприяли створенню в Східній Європі залежних від нього низки комуністичних режимів, але в підсумку стали однією з головних причин його [[Розпад СРСР|розпаду]].
 
Жертвами даної війни стали, за деякими оцінками, біля 27&nbsp;млн. громадян СРСР,. (Офіційна кількість втрат з боку Німеччини&nbsp;— 4,046 13&nbsp;млн. осіб, включаючи загиблих у полоні, але без союзників та цивільного населення.) За підрахунками [[Інститут історії України НАН України|інституту історії України НАН України]], в лавах [[Червона армія|Червоної армії]] загинуло 3,5-4 млн. [[українці|українців]], у партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах [[ОУН]] та [[УПА]] — понад 100 тис. Прямі людські втрати [[Україна|України]], за оцінками цього інституту, складають 8-10 млн., демографічні&nbsp;— 10-13 млн. осіб<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/9/38272 Професор Олександр Лисенко: "Найбільше трофейного обладнання отримав Донбас" // Історична правда, 9.05.2011]</ref>.
 
== Передумови ==
Рядок 388:
В результаті німецько-радянської війни загинуло понад 30 мільйонів осіб. Це був найбільш кривавий театр воєнних дій в ході Другої світової війни. В боях була задіяна найбільша кількість сухопутних сил за всю історію воєн 20 століття. Конфлікт суповоджувався великими втратами як серед військового, так і цивільного населення. Характерною ознакою протистояння була ідеологічна боротьба&nbsp;— [[комунізм]]у і [[націонал-соціалізм]]у, яка сприяла жорстокості у війні. Під час конфлікту обидві сторони широко застосовували тактику «випаленої землі», масові розтріли, знищення населених пунктів, тощо.
 
Жертвами даної війни стали, за деякими оцінками, біля 27&nbsp;млн. громадян СРСР,. (Офіційна кількість втрат з боку Німеччини&nbsp;— 4,046 13&nbsp;млн. осіб, включаючи загиблих у полоні, але без союзників та цивільного населення.) За підрахунками [[Інститут історії України НАН України|інституту історії України НАН України]], в лавах [[Червона армія|Червоної армії]] загинуло 3,5-4&nbsp;млн. [[українці|українців]], у партизанських формуваннях&nbsp;— від 40 до 60 тис., у загонах [[ОУН]] та [[УПА]]&nbsp;— понад 100 тис. Прямі людські втрати [[Україна|України]], за оцінками цього інституту, складають 8-10&nbsp;млн., демографічні&nbsp;— 10-13&nbsp;млн. осіб<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/9/38272/ УП: Професор Олександр Лисенко: "Найбільше трофейного обладнання отримав Донбас"]</ref>.
 
На території України німці спалили разом із мешканцями 250 сіл. У 230 концтаборах і гетто, а також в інших місцях масового знищення від рук нацистів загинуло 5,5 млн людей. Близько 2,5 млн полягло на фронтах. З 2,8 млн людей, яких гітлерівці вивезли до Німеччини з СРСР для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві, близько 2,4 млн осіб були з України. Втрати українського народу у війні становлять 40-44% від загальних втрат СРСР<ref name="vit">[http://usva.org.ua/mambo3/index.php?option=com_content&task=view&id=2558&Itemid=60 Ігор Вітик. «Українці у Другій світовій»]</ref>.