Бращайко Юлій Михайлович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 43:
| сайт =
}}
'''Юлíй Михайлович Бращáйко''' ([[Глибоке (Ужгородський район)|Глибоке]], [[1875]]. [[19 квітня]] — [[Ужгород]], [[1955]]. [[9 жовтня]]) — Закарпатський [[політичний діяч|політичний]] і культурний діяч, організатор Хустської Народної Ради у [[1919]] р. Брат [[Бращайко Михайло Михайлович|Михайла Бращайка]] - члена [[Сойм Карпатської України|Сойму Карпатської України]].
У міжвоєнний період член багатьох культурних і економічних товариств, один із керівників [[Християнсько-Народна Партія|Християнської народної партії]]. У [[1939]] р.- посол до [[
Народився 19 квітня 1879 року в селі [[Глибоке (Ужгородський район)|Глибоке]] поблизу Ужгорода. Закінчив юридичний факультет Будапештського університету. Відкрив у Хусті власну контору й зайнявся адвокатською практикою. Виступав за відокремлення краю від Угорщини та злуку з Україною.
21 січня 1919 відкрив у Хусті «Всенародні збори угро-руського народу», які висловилися за возз’єднання із соборною Україною. Однак [[Паризька мирна конференція 1919—1920|Паризька конференція]] віддала Галичину новонародженій Польщі, а частину Закарпаття зайняли румунські війська. Тимчасова адміністрація заарештувала Ю.Бращайка і засудила до страти як «неблагонадійного політика». Від неминучої смерті адвоката врятувало досконале знання права — він домігся апеляційного перегляду вироку, а потім і звільнення.
Після включення краю до складу Чехословаччини Ю.Бращайко був серед ініціаторів створення культурно-освітнього товариства «Просвіта», став першим його головою й очолював до 1939 року. Завдяки Ю.Бращайку (значною мірою на його кошти) в Ужгороді побудували Народний дім товариства.
| |||