Медина: відмінності між версіями

'''Медіна''' ({{lang-ar|المدينة المنورة}} {{IPA2|ælmæˈdiːnæl muˈnɑwːɑrɑ}} або المدينة {{IPA2|ælmæˈdiːnæ}})  — місто в районі [[Хіджаз]] на заході [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]], адміністративний центр провінції [[Аль Медіна]]. Друге [[Священні міста|священне місто]] [[іслам]]у, і місце поховання пророка [[Мухаммед]]а. А також місце, де Мухаммед і його послідовники знайшли притулок після нападів на них в [[Мекка|Меці]] ([[Хіджра]]). Нині населення Медіни становить понад 1 300 000 чоловік (2006).

Спочатку місто мало назву ''Ясриб'', яке заснували єврейські біженці, хто втік наслідок війни з римлянами, але пізніше місто перейменували на Мадінат аль-Набі (مدينة ﺍﻟﻨﺒﻲ {{IPA2|mæˈdiːnæt æˈnːæbiː}}"«місто пророка"») або Аль Медіна Аль Мунавварах ("«святе місто"» або "«осяєне місто"»), коротка форма Медіна має сенс "«місто"». Медіна відома мечеттю Мухаммада, і є другим найсвященним місто ісламу, після [[Мекка|Мекки]] ).<ref>However, an article in [http://www.saudiaramcoworld.com/issue/200606/Saudi Aramco World] by John Anthony states: "«To the perhaps parochial [[Muslim]]s of [[North Africa]] in fact the sanctity of [[Kairouan]] is second only to Mecca among all cities of the world."» [[Saudi Aramco]]’s bimonthly magazine's goal is to broaden knowledge of the cultures, history and geography of the Arab and Muslim worlds and their connections with the West; pages 30-36 of the January/February 1967 print edition [http://www.saudiaramcoworld.com/issue/196701/the.fourth.holy.city.htm The Fourth Holy City]</ref>

Медіна знаходиться в 338  км на північ від Мекки і близько 193  км від узбережжя [[Червоне море|Червоного моря]]. Вона розташовано в найродючішій частині всієї території Хіджаз. Величезна [[рівнина]] тягнеться на південь; у всі сторони йдуть пагорби і гори.

Місто має форму овала, оточено міцними мурами, 9-12  м висоти, збудованими у 12-му сторіччі від Р. Х., захищєнних з флангів баштами. З четвертої брами, Баб-аль-Салам, або Єгипетської брами є чудовий крайовид. За стінами міста, на захід і південь - — передмістя, що складаються з низьких будинків, подвір'їв, садів. Передмістя також мають стіни і вежі.

[[Аль-Масджід Аль-Набауї]] (Мечеть пророка) розтошована на сході міста і нагадує мечеть в Мецці, але в більш маленькому масштабі. Двір має 152  м. в довжину, [[купол]] високий з трьома живописними [[мінарет]]ами . Могила Мухаммеду, який помер і був похований тут в 632 році від Р. Х., оздоблена екраном залізної філігранної роботи.<ref name="EA">1954 [[Encyclopedia Americana]], vol. 18, pp.587, 588</ref>

Важливість Медіни, в ісламі базується на наявності могили пророка Мухаммеда в мечеті Аль-Масджід Аль-Набауї (мечеті пророка). Мечеть була побудована на ділянці, сусідній до дому Мухаммеда, і як мусульмани вірять, що [[пророк]]и повинні бути поховані в тому ж місці, де вони померли, Мухаммед був тому похований в його будинку. Могила пізніше стала частиною мечеті, коли дозволив [[Омейяд]] халіф [[Валід I]]. Перша ісламська мечеть також розташована в Медіні і відома як Масджід Куба ( [[мечеть Куба]]). Її знищила блискавка, ймовірно близько 850 року від Р. Х., і майже забута. У 892 місце було очищене, мечеть відновлюють, яку знищує вогонь в 1257 і майже негайно знов відновлюють. [[Каїтбей]] правитель Єгипту рестоврує її, в 1487.<ref name="EA" />

Як і в Мецці, місто Медіна дозволяє вхід тільки мусульманам, хоча [[Харам]] (область, закрита для немусульман) Медіни набагато меньша, ніж у Мецці, з тим, що багато місць на околицях Медіни відкрито для немусульман, тоді як в Мецці область, закрита до немусульман, тягнеться набагато далі від меж забудованої області. В обох містах численні мечеті - — призначенні для великиої кількості мусульман під час [[хадж]]у. Сотні тисяч мусульман прибувають до Медіни щорічно, щоб відвідати могилу пророка і поклонитися в мечетях в об'єднаному святкуванні. Мусульмани вважають, що молитва одного разу в мечеті пророка рівна молитвам як мінімум 1000 разів в будь-якій іншій мечеті.

Ситуація змінилася після прибуття з [[Ємен]]у двох [[араб]]ських племен [[Бану Аус]] і [[Бану Хазрадж]]. Спочатку, ці племена були підлеглими євреїв, але пізніше вони повстали і набули незалежність.<ref name="Medina">"«Al-Medina."» ''[[Encyclopaedia of Islam]]''</ref> У 5-му сторіччі<ref>for date see "«J. Q. R."» vii. 175, note</ref>, євреї контролювали ще місто. Єврейська енціклопедія стверджує: "«Влаштувавши банкет, запросивши євреїв на нього і зробивши різанину керманичей євреїв"».<ref name="jewishencyclopedia 1"/>.Так або інакше Бану Аус і Бану Хазрадж остаточно надбали владу в Медіні.

Найсучасніші історики приймають записи ісламських джерел, що після повстання, єврейські племена стали підлеглими Аус і Казрадж.<ref>See e.g., Peters 193; "«Qurayza"», ''[[Encyclopedia Judaica]]''</ref> Згідно з Вільямом Мотгомеррі, єврейські племена зберегали незалежність до 627.<ref name="Medina"/>

[[Ібн Ішак]] говорить про конфлікт між останнім єменським королем королівства [[Хим'яр]]<ref>Muslim sources usually referred to Himyar kings by the dynastic title of "«Tubba"».</ref>і представниками Яфрибу. Коли король проїджав мимо оази, мешканці Яфрибу убили його сина, і правитель єменців загрожував винищити людей і порубати пальми. Згідно з ібн Ішаком, він утримувався від виконання тому що двоє [[Рабин|ребе]] були з племені Бану Курайза, вони вговорили короля, пожаліти оазу, тому що це було місце, "«до якого пророк [[Курейши]], мігрував, і оаза була його домівкою і місцем відпочинку"». Єменський король не знищив місто і сприйняв [[іудаїзм]]. Він узяв ребе з собою, і в Мецці, вони визнали [[Кааба|Каабу]] як храм, побудований [[Авраам]]ом, і радили королю "«зробити те, що люди Мекки роблять: ходити навколо храму, щоб шанувати його, поголити його голову і бути покірним, поки він не залишив його околиці."» Повертаючись до Ємену, говорить ібн Ішак, ребе показали дивні місця де люди проходять неушкодженими крізь вогонь, після чого єменці сприйняли іудаїзм.<ref>Guillaume 7–97-9, Peters 49–5049-50</ref>

Їх остання і найкривавіша була [[битва Буаф]]<ref name="Medina"/>, що відбулася за кілька років до переселення Мухаммеду.<ref name="jewishencyclopedia 1"/>Результат битви був непереконливий, і усобиця продовжувалася. [[Абд-Аллях ібн Убайй]], один з лідерів Бану Хазрадж, відмовився брати участь в битві, на чому він заробив свій капітал. На час прибуття Мухаммеду він був самим шановним мешканцем Яфрибу.

У 622, Мухаммед і [[мухаджири]] залишили Мекку і прибули в Яфриб, подія, яка змінила політичний ландшафт цілком; давнішня ворожнеча між племенами Бану Аус і Бану Хазрадж була припинена, оскільки багато хто з двох племен сприйняв іслам. Мухаммед, пов'язаний з Бану Хазрадж через його прабабусю, незабаром став на чолі і об'єднав новонавернених мусульман Яфрибу під ім'ям "«[[Ансар]]"» (покровителі). Після прибуття Мухаммеду, місто поступово стало відомим як Медіна (буквально "«міський"» в арабській мові). Деякі розглядають це ім'я як похідне слово з [[Арамейська мова|арамейської]]  — Медінта, яке євреї могли б використали для позначення міста.<ref>[http://www.dangoor.com/71page33.html ''The Jews of Arabia''. By Lucien Gubbay]</ref>

Згідно з ібн Ішаком, мусульмани і євреї оази підписали угоду, [[Медінська коституція|Медінську коституцію]], яка привела єврейські і ісламські племена до співпраці. Природа цього документа, яку писав Ібн Ішак і передається близько [[ібн-Гішам]]ом - — тема суперечки серед сучасних істориків багато з хто підтримують, що цей "«договір" -» — можливо колаж угод, і не зрозуміло, коли він був зроблений або ким.<ref>Firestone 118. For opinions disputing the early date of the Constitution of Medina, see e.g., Peters 119; "«Muhammad"», "«Encyclopaedia of Islam"»; "«Kurayza, Banu"», "«Encyclopaedia of Islam"».</ref>

У січні 623 Мухаммед, відіслав [[Убайда ібн Аль-Харіф]]а, сина свого дядька [[Харіф ібн Абд Аль-Мутталіб]]а, щоб напасти на ворожий караван (належав до переслідувачів перших мусульман), що проходив по торговому маршруту [[Сирія]]  — Мекка. Оскільки караван (на чолі з [[Абу Суфйан ібн Харб]]) запасались водою в долині [[Рабіг]], загін Мухаммеда дав залп стріл з відстані, але не нанесли ніякого пошкодження.<ref name="Muir">[http://www.answering-islam.org/Books/Muir/Life3/chap11.htm The Biography of Mahomet, and Rise of Islam. Chapter Eleventh.] Hostilities between Medina and Mecca. A.H. I. & II. - — A.D. 623. by [[William Muir]]</ref> Убайда отримав честь "«він, вистрелив першу стрілу за Іслам" » Абу Суфйан ібн Харб змінив курс, щоб уникнути нападу. У відповідь на цей напад Абу Суфйан ібн Харб закликав війська з Мекки, які прибули і брали участь у [[битва при Бадрі|битві Бадр]], в якій був убитий Убайда ібн Аль-Харіф.<ref>[http://www.answering-islam.de/Main/Books/Muir/Life2/chap4.htm The Biography of Mahomet, and Rise of Islam. Chapter Fourth.] Extension of Islam and Early Converts, from the assumption by Mahomet of the prophetical office to the date of the first Emigration to Abyssinia by William Muir</ref>

Протягом зими і весни 623 інші загони, послані Мухаммадом з Медіни заподіяли неспокій, але не були особливо ефективні або руйнівні.<ref name="Muir"/>

Угода Мухаммеда з єврейськими племенами незабаром була порушена, оскільки євреї не змогли сприйняти Мухаммеда як пророка і росту його впливу. Після його перемоги в битві Бадр, Мухаммад, завоювує плем'я Бану Кайнука, що було залучене в родову усобицю і непохитно відмовилися перейти в Іслам або тримати мир з мусульманами. Із-за заступництва Абд-Аллях ібн Убайй, і тому що це був перший інцидент з племенами, Мухаммад пожалів життя племен і вигнав їх з міста.

Це було порушення конституції Медіни і після відступу мекканських військ, Мухаммед негайно атакував Бану Курайза і осадив їх квартал. Євреї кінець кінцем підкорилися. Деякі члени Бану Аус заступилися за їх старих союзників і Мухаммед погодився на призначення з їх лідерів, [[Са'д ібн Муа'дх]], суддєю. Са'ад вирішив, що всі чоловіки племені мають бути страченими, а жінки і діти ув'язнені. <ref>Robert Mantran, ''L'expansion musulmane'' Presses Universitaires de France 1995, p. 86</ref>

Ція дія задумана як захисний захід, щоб гарантувати ісламському суспільству його подальше виживання в Медіні. Історик Роберт Мантран переконує, що, з цієї точки зору це було успішно - — від цього часу, мусульмани були більше не стурбовані виживанням, а тільки розширенням і завоюванням.<ref>Insert footnote text here<Robert Mantran, ''L'expansion musulmane'' Presses Universitaires de France 1995, p. 86></ref>

За часів перших чотирьох халіфів, відомих, як [[Рашидун]], [[халіфат|Ісламська імперія]] швидко розширилась і включила в свій скллад історичні центри цивілізації як наприклад [[Єрусалим]] і [[Дамаск]], і [[Месопатамія]]. Після смерті [[Алі ібн Абі Таліб]], четвертого халіфа, місце халіфа було вперше переміщене до Дамаску і пізніше до [[Багдад]]у. Важливість Медіни зменшилася і вона стала більше місцем релігійної важливості, ніж політичної влади. Після розпаду Халіфату місто стало під владу різних правителів, зокрема [[мамлюк]]ів у 13-му сторіччі і остаточно, починаючи з 1517 [[Оттоманська Імперія|Оттоманської Імперії]].

На початку 20-го сторіччя та протягом [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Медіна зазнала одну з найдовших облог в історії. Місто належало до [[Османська імперія|Оттоманської Імперії]]. Місцеве правиління було в руках [[Хашиміти|хашимітського]] клану [[Шариф]] або мекканських [[Емір]]ів. [[Фахрі паша]] був [[османська династія|Османським]] губернатором Медіни. [[Алі Хеджаз|Алі бін Гусейн]], лідер хашимітського клану, повстав проти халіфа і перейшов на бік [[Велика Британія|Великої Британії]]. Місто Медіна зазнало облоги його силами, але Фахрі паша стійко тримався протягом [[Облога Медіни|облоги Медіни]] з 1916 по 10 січня 1919, коли він був змушений скласти зброю. Після Першої Світової війни, хашимітський [[Алі Хіджаз|Алі бін Гусейн]], був проголошеним Королем незалежного Хіджазу, але в 1924 [[Абдель Азіз ібн Сауд|ібн Сауд]] нанес поразку йому і об'єднав Медіну і [[Хіджаз]] в його королівстві [[Саудівська Аравія]].

* [http://www.ibtada.com/ibtada.php?cur_page=main&sub=submain&mainpage=tarakhi_mukam_ki_sair&page=international&pgno=1 Beautiful Masajids Of Madina Munawara, Details And Pictures]- Completely In Urdu