| infraclassis = [[Костисті риби]] (Teleostei)
| superordo = [[Акантопері]] (Acanthopterygii)
| ordo = [[Сарганоподібні]] (Beloniformes)
| familia = '''Сарганові''' (Belonidae'')
| binomial_authorityfamilia_authority = ([[Bonaparte]], [[1832]]) ▼
| binomial = ''Belonidae''
▲| binomial_authority = ([[Bonaparte]], [[1832]])
| subdivision_ranks = Роди
| subdivision =
}}
'''Сарганові''' (Belonidae) - [[родина (біологія)|родина]] риб ряду [[сарганоподібні]]. Мають довге й тонке тіло, покрите дуже дрібною лускою, а потужні витягнуті щелепи, з гострими кликовидними зубами, добре відрізняють їх від родиннихспоріднених сімействродин — напіврилових, [[Летючі риби|летючих риб]], скумбрещу-ковихскумбрещукових. У ході індивідуального розвитку мальки деяких сарганів проходять «стадію напіврила», що незаперечно свідчить про систематичну близькість цих риб.
У сімействіродині сарганових налічується 9 пологів і близько 25 видів. Вони населяють переважно морські, але також солонуваті й прісні води, здебільшого в межах тропічної й субтропічної зон. Деякі морські види живуть, втім, і в помірковано тепловодній області, тоді як прісноводні саргани, яких налічується всього 5 видів, зустрічаються тільки в тропіках: вони відомі з річок [[Південна Америка|Південної Америки]] (Еквадор, Гвіана, Бразилія), [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] (від Індії й Цейлону до Індонезії) і [[Австралія (континент)|Північної Австралії]]. Два види прісноводних сарганів належать до широко розповсюдженого роду [[Стронгилура]] (''Strongylura''), інші представники якого живуть у морських прибережних водах й іноді заходять в устя рік; інші ставляться до самостійних, але досить близьким по походженню родам.
Морські саргани зустрічаються головним чином поблизу берегів, причому серед них є навіть такі, які живуть тільки в коралових рифах. Чорнохвостий сарган (Strongylura strongylura), звичайний у бухтах і затоках у берегів Південної Азії, під час відливу може залишатися в осушуваній зоні, зариваючись у м’який іл на глибину біля напівметра. У той же час є й такі види, які далеко йдуть у відкритий океан. До них належить, зокрема, стрічкоподібний сарган (Ablennes hians), досить звичайний в тропічній зоні всього світу. ▼
[[Сарган звичайний|Саргани]] — найбільш великі представники роду сарганоподібних риб. Гігантський крокодилячий сарган (Tylosurus crocodilus), розповсюджений у тропічних водах всіх океанів, досягає, наприклад, 150-180 див у довжину. Є, щоправда, і більше дрібні види, розміри яких не перевищують 30-40 див. Саргани звичайно плавають за допомогою хвилеподібних згинань тіла, але здатні й до різких кидків, виконуваним на великій швидкості. При переляку або в погоні за видобутком (всі саргани – хижаки, що харчуються переважно рибою) вони вискакують із води, роблячи більші стрибки. Саргани нерідко викидаються з води й для того, щоб перестрибнути плаваючі на поверхні води перешкоди, до числа яких можуть ставитися й штучні перешкоди, наприклад човна або плоти. У цьому випадку великі саргани можуть становити значну небезпеку для пасажирів. Дійсно, відомі випадки, коли такі стрибки приводили до небезпечних поранень рибалок. ▼
▲Морські саргани зустрічаються головним чином поблизу берегів, причому серед них є навіть такі, які живуть тільки в коралових рифах. Чорнохвостий[[Сарган сарганчорнохвостий]] ( ''Strongylura strongylura ''), звичайний у бухтах і затоках у берегів Південної Азії, під час відливу може залишатися в осушуваній зоні, зариваючись у м’який іл на глибину біля напівметра. У той же час є й такі види, які далеко йдуть у відкритий океан. До них належить, зокрема, стрічкоподібний сарган (Ablennes hians), досить звичайний в тропічній зоні всього світу.
▲[[Сарган звичайний|Саргани]] — найбільш великі представники роду сарганоподібних риб. Гігантський крокодилячий [[сарган крокодилячий]] ( ''Tylosurus crocodilus ''), розповсюджений у тропічних водах всіх океанів, досягає, наприклад, 150-180 див у довжину. Є, щоправда, і більше дрібні види, розміри яких не перевищують 30-40 див. Саргани звичайно плавають за допомогою хвилеподібних згинань тіла, але здатні й до різких кидків, виконуваним на великій швидкості. При переляку або в погоні за видобутком (всі саргани – хижаки, що харчуються переважно рибою) вони вискакують із води, роблячи більші стрибки. Саргани нерідко викидаються з води й для того, щоб перестрибнути плаваючі на поверхні води перешкоди, до числа яких можуть ставитися й штучні перешкоди, наприклад човна або плоти. У цьому випадку великі саргани можуть становити значну небезпеку для пасажирів. Дійсно, відомі випадки, коли такі стрибки приводили до небезпечних поранень рибалок.
Всі саргани належать до числа їстівних риб, хоча в деяких країнах до них є відоме упередження у зв’язку з дивним зеленим фарбуванням їхніх костей. Більша частина сарганів добувається тільки для місцевого споживання у свіжому виді, і лише деякі служать об’єктом спеціального рибальства.
У радянських водах СНГ зустрічаються два види сарганових — звичайний [[сарган звичайний]] (''Веlone belone'') і далекосхідний [[сарган далекосхідний]] (''Strongylura anastomella''). Звичайний, або атлантичний, сарган розповсюджений у помірковано теплих водах у західних і південних берегів Європи й Північної Африки від Зеленого мису до Ісландії й Норвегії (окремі екземпляри ловилися й північніше – до східного Мурмана й Білого моря). Цей сарган зустрічається також у Балтійськом, Північному, Середземне й Чорному морях. Він досягає довжини близько 90 див; чорноморська форма, щоправда, не виростає до таких розмірів (довжина до 66 див, вага до 300 г). Це стайная хижа риба, основну їжу якої в Чорному морі становлять різні дрібні риби, в основному хамса, слідом за якою саргани входять навесні в Азовське море. Нерест звичайного саргана відбувається в прибережній смузі, а ікринки, постачені клейкими нитками, прикріплюються до водоростей і прибережника. В АзовскоАзовсько-ЧерноморскомЧерноморському басейні сарган, називаний місцевими жителями «голкою», має деяке господарське значення, і в недавній час булбув
Далекосхідний сарган звичайний у морях, омиваючих узбережжя Японії, Кореї й Північного Китаю. У наших водах зустрічається тільки в літню пору в берегів Південного Примор’я. Цей сарган, що має довжину до 90 див, іноді попадається в ставниеставні неводаневоди в затоці Петра Великого, але по нечисленності не має промислового значення.
== Див.також ==
|