Битва під Любаром: відмінності між версіями

== Втеча [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацького]] війська з пастки ==

Невдала вилазка переконала керівництво [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацької]] армії в тому, що подальша блокада повинна закінчитися для них невдачею. Було вирішено вибиратися з пастки. В ніч з [[25 вересня|25]] на [[26 вересня]] [[козаки]] та [[московити]] приготувалися до відступу, перетворивши свій [[табір]] на рухливий табір ([[вагенбург]]), зв'язавши вози залізними ланцюгами. Для захисту від куль на вози насипали землю і поставили легкі гармати. Між 16 рядами возів рухалася кавалерія і піхота. Попереду йшов загін, який прорубував просіку крізь ліс. За повідомленням [[Річ Посполита|польських]] джерел, «свідки, які бачили цей великий рухомий табір, дивувалися його конструкції і називали [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] істинним полководцем. Говорили, що він свій відступ виконував за всіма правилами військового мистецтва і в повному порядку».<ref name="ReferenceA"/>

На чолі [[Табір|табору]] мали йти [[московити]], а [[козаки]] розмістились в тилу. Було залишено мертвих, вози та дев'ять гармат. Не дочекавшись допомоги, [[Василь Шереметьєв|Шереметьєв]] почав відходити до містечка [[Чуднів]], розраховуючи, що [[Юрій Хмельницький|Ю. Хмельницький]] вийде там з ним на з'єднання. [[26 вересня]] на світанку був знищений вал з боку Чуднова і [[Московське царство|московські]] війська покинули [[табір]]. Коли [[Потоцький Станіслав Ревера|Потоцький]] і [[Єжи-Себастьян Любомирський|Любомирський]] дізналися про це, негайно взяли свої війська і закликали [[Кримські татари|татар]]. На [[козацькі]] тили вдарив [[Об'єднання військове|корпус]] [[Єжи-Себастьян Любомирський|Любомирського]], натомість [[Потоцький Станіслав Ревера|Потоцький]] намагався обігнати ворожу армію та загородити їй шлях з [[фронт]]у. В тилу [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] [[Гусари (рід кавалерії)|гусарський]] напад розбив [[Московське царство|московську]] кавалерію, яка пильнувала [[козаків]] (два [[ескадрон]]и). Потім вдарив на [[Табір козацький|козацький табір]], відокремлюючи його [[ар'єргард]]. Коли до цього підключились драгуни і піхота, [[Козаки|козацький]] [[ар'єргард]] був повністю розбитий. Між 10-ю та 11-ю годинами ранку [[Московське царство|московський]] [[воєвода]] зупинив свій [[табір]] на рівнині, переформувавши його в 16 рядів возів. За цей час [[Потоцький Станіслав Ревера|Потоцький]] вийшов спереду нього, [[Єжи-Себастьян Любомирський|Любомирський]] оточив тили, і, до того ж, підтягнулися [[Кримські татари|татари]]. Проведено скоординовану [[Атака|атаку]] з усіх сторін. Тим не менше, не вдалося отримати вогнедихаючої рухомої [[фортеця|фортеці]]. Збентежені [[Кримські татари|татари]] відступили з поля бою.