Patch-clamp: відмінності між версіями

'''Patch-clamp''' (метод локальної фіксації потенціалу [[клітина|клітинної]] мембрани) — один з методів [[електрофізіологія|електрофізіології]], що дозволяє ізолювати фрагмент клітинної мембрани з наявними в ньому [[рецептор]]ами — [[іон]]ними каналами, задавати певну різницю потенціалів через цей фрагмент, створювати поз обидваобох бокибоків мембрани середовище з певним іонним складом та вимірювати при цих, добре контрольованих, умовах, електричний струм через канали. Назва походить від [[англійська мова|англійського]] ''patch'' — латка, та ''clamp'' — тут: захоплення, фіксація.

Тепер різниця потенціалів на фрагменті мембрани точно дорівнює різниці потенціалів між електродами. Очевидно, що при використанні такої модифікації піпетку заповнюють розчином, що імітує позаклітинну рідину, тоді як розчин, що омиває, роблять близьким до складу цитоплазми. При цьому, міняючи склад розчину, що омиває, можна досліджувати, як такі зміни в цитоплазмі (адже розчин, що омиває, контактує з цитоплазматичною стороною мембрани) будуть впливати на поведінку каналу. При цьому ми точно знаємо як склад рідини поз обидваобох бокибоків мембрани, так і різницю потенціалів, що дозволяє достатньо точно характеризувати канали, використовуючи [[рівняння Нернста]] та Гольдмана-Ходжкіна-Каца. Таким чином, на цьому рівні електофізіологія перетворюється на фізику каналів. При цьому, якщо в ізольовану ділянку мембрани потрапив один іонний канал, то ми спостерігатимемо поведінку одиничної білкової молекули, і, якщо це ліганд-регульований канал-рецептор, то її взаємодію з іншими одиничними молекулами.