Облога Києва (968): відмінності між версіями

''' Облога Києва ''' [[Печеніги|печенігами]] в [[968]] році описана в [[Повість минулихврем'яних літ|Повісті минулихврем'яних літ]]. Згідно літопису, це був перший в історії напад печенігів на [[Русь]]. До цього часу воєнні дії були ініційовані виключно князями київськими.

Згідно літопсу, тоді як князь [[Святослав Ігорович|Святослав]] вів кампанію проти [[Перше Болгарське царство|Першого Болгарського царства]], [[печеніги]] (згідно однієї версії підкуплені [[Візантія|візантійським]] імператором, згідно іншої - [[Хазари|хазарами]]), вторглися в [[Київська Русь|Київську Русь]] і взяли в облогу її столицю - місто Київ. Жителі міста страждали від спраги та голоду. В той час з іншого боку Дніпра зібралось військо під командуванням воєводи [[Претич|Претича]].

Мати Святослава, [[княгиня Ольга]], яка в цей час разом з усіма внуками знаходилася в місті, була у розпачі. Вона вирішила передати Претичу, що здасть Київ наступного ранку, якщо той не звільнить місто і почала шукати спосіб зв'язатися з ним. Один молодий киянин, вільно розмовлявший мовою печенігів, погодився на вилазку з міста. Молодик прикинувся печенігом і "розшукуючи" свого коня пробіг через весь табір. Коли хлопець кинувся в Дніпро і поплив на інший берег, печеніги розкусили обман і почали стріляти по ньому з луку, але не вцілили.

Лідер печенігів повернувся, щоб провести перемовини з Претичем, і спитав його, чи він - Святослав. Претич відповів, що він лише [[воєвода]], а його загін - це авангард армії Святослава, що наближається. На знак миру, голова печенігів потис руку Претичу і поміняв свого коня, меч та стріли на броню Претича.

Тим часом печеніги прийняли рішення продовжити облогу. Кияни відіслали до Святослава гінця зі звісткою про те, що Київ в небезпеці, а його родину мало не полонили. Святослав одразу повернувся до міста і прогнав печенігів в поле. Через рік Ольга померла і князь зробив своєю резиденцією [[Переяславець]] на [[Дунай|Дунаї]] (нині входить у склад [[Румунія|Румунії]]).