Вікіпедія

Гнилосиров Василь Степанович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2:
| Ім'я = Василь Гнилосиров
| Оригінал імені =
| Фото = 1592 sm.jpg
| Ширина =
| Підпис =
Рядок 31:
== Біографія ==
 
Народився [[22 березня]] [[1836]] року на хуторі [[Гавришівка (Магдалинівський район)|Гавришівці]]. Був позашлюбною дитиною гусарського полковника у відставці [[Гавриш Антон Григорович|Антона Григоровича Гавриша]] та [[Ґанджа Наталія Яківна|Наталії Яківни Ґанджі]]. Виховувався у сім'їсім’ї управителя поміщицького маєтку С. А. Гнилосирова.
 
=== Навчання ===
Рядок 41:
Під час навчання в університеті він став одним із організаторів і активних членів Харківської [[Громади (товариства)|громади]], що залишила в історії національного руху помітний слід. Тут працювали такі, пізніше відомі українські діячі, як [[Мова Василь Семенович|В. С. Мова]], [[Потебня Олександр Опанасович|О. О. Потебня]], [[Багалій Дмитро Іванович|Д. І. Багалій]], [[Єфименко Олександра Яківна|О. Я. Єфименко]], [[Єфименко Петро Савич|П. С. Єфіменко]], [[Жебуньов Леонід Миколайович|Л. М. Жебуньов]], [[Нордега Іван Степанович|І. С. Нордега]] та ін. З [[1860]] року на громадських засадах працював розпорядником, вчителем і вихователем у недільній школі, входив до складу педагогічної ради, яка кординувала діяльність всіх недільних шкіл.
 
Він займався також збиранням пожертв на видання українських посібників. У зв'язкузв’язку з нестачею україномовних книжок, а, особливо, підручників, Василь Гнилосиров, від імені Харківської громади, звернувся з листом-проханням до [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], котрий відгукнувся на нього, надіславши близько 3000 примірників свого «[[Букварь южнорусскій|Букваря]]». Він болісно сприйняв смерть Тараса Шевченка, при цьому організувавши громадську підписку на користь родини покійного поета та музично-літературний вечір.
 
Розповсюдження українських книжок також було частиною громадської діяльності просвітника — у Інституті рукописів [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|НБУ ім. В. І. Вернадського]] знаходиться «Билет на разрешение торговли разными книгами студенту Василию Гнилосирову», виданий комітетом торгівлі і підписаний міським головою. Розповсюдження книг охоплювало [[Охтирський повіт|Охтирський]], [[Богодухівський повіт|Богодухівський]], [[Лебединський повіт|Лебединський]], [[Сумський повіт|Сумський]], [[Суджанський повіт|Суджанський]], [[Гайворонський повіт|Гайворонський]] та інші повіти.
Рядок 57:
=== Могила Тараса Шевченка ===
[[Файл:Світлиця Шевченка.JPG|міні|праворуч|200пкс|«Тарасова світлиця» — творіння Василя Степановича]]
Період життя й діяльності просвітника в Каневі можна з повним правом назвати шевченківським: одним з основних обов'язківобов’язків, виконуваних за велінням душі й за дорученням Київської громади, було збереження й догляд за могилою поета. У березні [[1861]] року приятель, студент-грек [[Хартахай Феоктист Авраамович|Феоктист Хартахай]], котрий був на похороні Кобзаря на [[Смоленське православне кладовище|Смоленському цвинтарі]] в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]], надіслав Василеві Степановичу листок з лаврового вінка, яким уквітчали мертвого поета, та дві нитки з китиці від домовини — срібну і просту. До останнього свого дня В. С. Гнилосиров зберігав їх у власному щоденнику. Нині ці предмети є експонатами [[Шевченківський національний заповідник|музею]] [[Канівський природний заповідник|Канівського заповідника]], як і документи з його архіву, де в усіх подробицях простежується історія [[Чернеча гора|Тарасової гори]]: встановлення пам'ятникапам’ятника-хреста, оренда й викуп землі під могилою, спорудження Тарасової світлиці, що започаткувала собою перший у світі народний музей поета — «Тарасова світлиця».
 
Він також був ініціатором створення «Книги для відвідувачів», яка ведеться тут уже понад 100 років. Першим розписався в ньому в [[1897]] році український композитор [[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]]. У 80-ті роки створив рукописну книжку «До історії могили Т. Г. Шевченка».
Рядок 71:
=== Праці ===
 
* Г. В. (Гнилосиров В. С.) Киевская публичная библиотека // Киев, старина. 1888 . № 8.
* Гавриш (Гнилосиров В. С.) Ученики переяславских славяно-латинских школ в 1744 году // Там само. № 10.
* Гавриш (Гнилосиров В. С.) Десятилетие Каневской публичной библиотеки (1878—1887) // Там само. 1889 . № 8.
* Гнилосиров В. Замітки з природознавства // ІР НБУВ. Ф.1, № 5103 .
* Гнилосиров В. Наброски педагогического характера // Там само. № 5090 .
* Гнилосиров В. Приготовление к географии // Там само. № 763/1095 .
* Гнилосиров В. Проба складання підручника з історії // Там само. № 331 .
* Гаврыш А. (Гнилосиров В.) Пять дней из жизни х-го студента // Основа. 1862 . № 9.
* Гнилосиров В. Статья «Этнографические элементы барона Корфа в деле организации национальной школы» // ІР НБУВ. Ф. 2, № 2151, арк. 1-2.
* Гнилосиров В. Щоденник // Там само. Ф. 1, № 354 .
 
== Відзнаки ==
Рядок 90:
* [http://kraeznavstvo.at.ua/news/gnilosirov_vasil_stepanovich/2010-06-24-63 Педагогічне краєзнавство]
* [http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=1592 Історія Полтави]
* [http://www.spadshina.com/ua/narodoznavstvo/great-people/Gnylosyrov/?print Західно–УкраїнськаЗахідно-Українська Асоціація «Спадщина України»]
 
== Література ==
 
* Супрунюк О. Харківська громада наприкінці 1862 р. // Київ, старовина. 1898 . № 2.
* Науменко В. Памяти В. С. Гнилосирова // Киев, старина. 1901 . № 1-3.
* Житецъкий I . Шевченко і харківська молодь // Україна. 1925 . № 1-2.
* Житецъкий І. О. О. Потебня і Харківська громада в 1861-63 pp.: Із щоденника та листування В. С. Гнило-сирова // За сто літ. 1927 . № 1.
* Гніп М. До історії громадського руху 1860-х pp. // За сто літ. 1927 . № 12.
* Франчук В. Олександр Опанасович Потебня. К, 1985 .
* Франчук В. Ю. З оточення Олександра Потебні // Київ, старовина. 1993 . № 1.
* Тархан-Береза 3. Святиня. К, 1998 .
* Побірченко Н. Харківська громада // Педагогічна і просвітницька діяльність українських Громад у другій половині XIX — на початку XX століття: У 2 кн. Кн. 2: Громади Наддніпрянської України. К., 2000 .
 
{{Літератор-доробити}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гнилосиров_Василь_Степанович