Пікая: відмінності між версіями

[[ЗображенняФайл:Pikaia BW.jpg | thumb | 200 px | Пікайя]]

[[ЗображенняФайл:Burgess scale2.png|thumb|left|Розмірна шкала різних безхребетних з Бьорджес-Шейл; ''P. gracilens'' жовтим]]

'''Пікайя''' ({{lang-la | Pikaia gracilens}}) - — невелика червоподібна тварина, яку вважають предком хребетних. Пікайя була схожа на [[ланцетник]]а з хвостовими плавцями близько 4 см завдовжки. Її викопні рештки знайшли в сланцевих відкладах [[Бьорджес-Шейл]] ([[Канада]]) у шарах віком 530  млн років. Задня половина її червоподібного тіла була сплющена і помітно розширена. Ймовірно, тварина могла активно плавати, хвилеподібно згинаючи тіло, в першу чергу - — його сплющену задню частину. Хоча у пікайї не було зовнішніх скелетних утворень, всередині її тіла проходив тяж, який служив опорою для мускулатури - — нотохорд. Таким чином пікайя є найдавнішим відомим нам хордовим. Будова хорди ріднить пікайю з сучасним ланцетником. Мускулатура пікайї, подібно до мускулатури ланцетника, розділена на сегменти косо розташованими септами. На передньому кінці тіла пікайї розташовувалася пара довгих щупалець, які виконували функцію органів дотику.

Пікайя відрізняється від усіх відомих нижчих хордових рядом унікальних ознак. У неї була маленька плоска голова з парою довгих щупалець і дев'ять пар гіллястих придатків на передньому кінці тіла (можливо, зовнішні зябра). У основи придатків знаходилися невеликі отвори, що з'єднували порожнину глотки з навколишнім середовищем. Довге, сплощене з боків тіло пікайі з характерними для хордових м'язовими сегментами - — міомери - — було зверху і знизу облямоване вузькими плавниками. На думку дослідників, пікайя є самим «базальним» (примітивним) з відомих на сьогоднішній день хордових.

[[Файл: Pikaia Smithsonian.JPG | thumb | 250px | Скам'янілість тіла пікайї]]

Перше короткий опис пікайї було опубліковано в 1911 році Чарльзом Уолкоттом (Charles Walcott), першовідкривачем фауни сланців Бьорджес. Не будучи професійним зоологом, Уолкотт інтерпретував пікайю як кільчастого багатощетинкового черв’яка -черв'яка — поліхету. Гіллясті парні придатки на передньому кінці тіла пікайї дійсно легко прийняти за параподії поліхет, а пара довгих вусиків-антен на голові наводить на думки про що завгодно, тільки не про хордових. Проте вже сучасники Уолкотта помітили дивну подібність пікайї з ланцетником - — найпримітивнішим з сучасних хордових.

Наприкінці 1970-х Конвей Морріс описав у пікайї хорду і характерні сигмоїдально вигнуті м'язові сегменти - — міомери, які не зустрічаються ні в кого, крім хордових. На цій підставі він запропонував відносити пікайю до типу Chordata. Більшість палеонтологів погодилися з цим, хоча багато деталей будови пікайї залишалися неясними.

[[Категорія: Зоологія]]

[[Категорія: Еволюція]]

[[Категорія: Палеонтологія]]

[[Категорія: Вимерлі тварини]]

[[Категорія: Перехідні форми]]

[[Категорія: Фауна кембрійського періоду]]

[[Категорія: Хордові]]