Радіовуглецеве датування: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Mishkay (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Mishkay (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
Застосовується в [[археологія|археології]]. Запропонований [[Ліббі Віллард Франк|Віллардом Ліббі]] в [[1946]] році ([[Нобелівська премія з хімії]], [[1960]]).
[[Рослини]] поглинають [[вуглекислий газ]] ([[двоокис вуглецю]]) з [[повітря]] й зберігають його у своїх [[тканина]]х, деякі містять [[радіоактивний ізотоп]] [[вуглець|вуглецю]] С<sup>14</sup>. Оскільки [[період напіврозпаду|період його напіврозпаду]] відомий (~5730 років), відповідно, час з моменту загибелі рослини можна встановити в лабораторії. [[Тварини]] накопичують С<sup>14</sup> в [[організм]]і, поїдаючи рослини, таким чином і останки тварин можна датувати тим же методом.
Радіовуглецеве датування реалізується через вимірювання радіоактивності радіовуглецю (радіометричне) або співвідношення мас ізотопів вуглецю (масспектрометричне). Перше реалізоване газовими пропорційними або рідинно-сцинтиляційними лічильниками, друге масспектрометрами.
Для всіх існуючих методів їх чутливість та неможливість відділити домішки обмежують реальне застосування радіовуглецевого датування до 50-60 тисяч років. Після проходження 120 тис. років залишається так мало С<sup>14</sup>, що виміри стають неможливими.
== Див. також ==
* [[період напіврозпаду]]
| |||