Ігла (ПЗРК): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 29:
|launch_platform=
}}
[[Файл:SA-16 and SA-18 missiles and launchers.jpg|міні|праворуч|400пкс|Згори ракета ПЗРК «Ігла», її пускова труба і рукоять управління. Внизу елементи ПЗРК «Ігла-1» — ракета і пускова труба]]▼
«'''Ігла'''» (індекс ГРАУ РФ — '''9К38Ю''' за [[Кодові імена НАТО|класифікацією МО США та НАТО]] — '''SA-18 Grouse''' («''Шотландська куропатка''»)) — [[Росія|російський]]/[[СРСР|радянський]] [[переносний зенітно-ракетний комплекс]], призначений для ураження низколетящих [[Вертоліт|вертольотів]] і [[літак]]ів супротивника на зустрічних і наздоженяючих курсах в умовах впливу природних і штучних теплових перешкод. Комплекс прийнятий на озброєння в [[1983]] році.
▲[[Файл:SA-16 and SA-18 missiles and launchers.jpg|міні|праворуч|400пкс|Згори ракета ПЗРК «Ігла», її пускова труба і рукоять управління. Внизу елементи ПЗРК «Ігла-1» — ракета і пускова труба]]
Розробка принципово нового комплексу почалася в Коломні в [[1971]] році. Головним розробником ПЗРК «Ігла» (9К38) було визначено КБМ МОП СРСР (головний конструктор — С. П. Непобєдімий), а теплова ДБН створювалася ЛОМО МОП СРСР (головний конструктор ДБН — О. А. Артамонов). Головні цілі полягали в тому, щоб створити ракету з кращою стійкістю до заходів протидії і більш високою бойовою ефективністю, ніж комплекси попереднього покоління типу «Стріла».
| |||