'''Українська школа в польській літературі''', термін, вжитий уперше [[1837]] поль.польським письм.письменником А. Тишинським і поширений пізніше також в укр.українському літературознавстві на означення групи поль.польських поетів і письм.письменників доби романтизму, які в своїй творчості зверталися до укр.української іст.історичної тематики, описів побуту і природи, фолкльору тощо. До них зараховують Тимка Падуру, що писав українською мовою («Ukrainky»),; А. Мальчевського («Maria»),; автора поеми про гайдамацьке повстання «Zamek Kaniowski» С. Ґощинського, визнаного за найбільш типового представника цієї школи,; Б. Ю. Залєського («Dumka hetmana KosinskiegoKosińskiego», «Dumka Mazepy», зб.збірка поезій «Duch od stepu», «Tarasowa mohylamohyła» тощо); [[Словацький Юліуш|Ю. Словацького]] (у романтичному насвітленні леґенда про юнацькі любовні пригоди майбутнього гетьмана України в поемі «Mazepa», картини укр. природи й побуту в поемах «BaniowskiBeniowski», «Sen srebmysrebrny Salomei»); [[Поль Вінцентій|В. Поля]] (геогр.географічний йта етногр.етнографічний опис укр.українських земель як частини Речі Посполитої в «Pieśń o ziemi naszej»); [[Чайковський Міхал|М. Чайковського]] (повісті аз укр.українського життя: про козака-віщуна, який передрікає упадок Польщі — «Wernyhora», про [[Виговський Іван|І. Виговського]] — «Hetman Ukrainy»); M. Ґрабовського, приятеля [[Куліш Пантелеймон Олександрович|П. Куліша]] й співр.співробітника «Записок о Южной Руси», автора повістей з укр.українського життя («Koliszczyzna і stepy», «Stanica hulajpolska», «Zamieć w stepach»); Й.[[Коженьовський Юзеф|Ю. Коженьовського]] (укрдрама «Karpaccy górale»); Ю. І. Крашевського (українські мотиви в повістях: «Chata za wsiawsią», «Ostap Bodnarczuk», «Ulana», «Jaryna»). Традиції У.ш.Української триваютьшколи донинітривали й далі в творчості багатьох поль.польських письм.письменників (С. Вінценц Вінценз, Є. Єнджеєвіч, [[Лободовський Юзеф|Ю. Лободовський]] тощо).
