Кряшени: відмінності між версіями

Згідно традиційноїз точкитрадиційною точкою зору на проблему виникнення кряшен, формування цієї етноконфесійної групи як самостійної спільноти проходило досить довгий час за участі [[фіно-угорські народи|фіно-угорських]] та [[тюркські народи|тюркських]] компонентів. В той же час, не зважаючи на те, що в період [[волзька Булгарія|Волзької Булгарії]] та [[золота Орда|Золотої Орди]] відомі тюркські феодали та їхнє оточення християнського походження, і те, що в більш пізній період деякі [[татари|татарські]] аристократи переходили в [[православ'я]], окремого кряшенського етнічного утворення не було. Вирішальний вплив на формування кряшенів, як окремої спільноти здійснив процес християнізації частини татар [[Поволжя]] в другій половині [[XVI]]—[[XVII]] століть (дана група носить назву ''«старохрещені татари»'') та процес християнізації неросійських народів Поволжя в першій половині [[XVIII]] століття (дана група називається ''«новохрещені татари»''). В результаті сформувалось 5 етнографічних груп кряшенів, які мають свої специфічні відмінності: казансько-татарська, єлабузька, молькеєвська, чистопольська, [[нагайбаки|нагайбакська]] (останні виділились в окремий народ в [[2002]] році).

В [[1990-ті|1990-их]] роках з'явились альтернативні версії етногенезу кряшенів, пов'язані з тим, що активна кряшенська інтелігенція здійснила намагання наукового обґрунтування положення про добровільне прийняття частиною булгар християнства. Одну з таких версій в православних ЗМІ висовує історик та богослов О. В. Журавський. Згідно з неїнею хрещені татари не є хрещеними в [[XVI]] столітті татарами, а є нащадками тюркських племен, хрещених не пізніше [[XII]] століття, які проживали у Волго-Камському регіоні і до часу падіння [[казанське ханство|Казанського ханства]] перебували в напівхристиянському стані. Обґрунтування цієї гіпотези Журавський бачить в деяких фактах, пов'язаних з історією християнства у Волзькій Булгарії. Так, наприклад, він відмічає: