Лхоцзе: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.4) (робот додав: sh:Lhotse |
Немає опису редагування |
||
Рядок 16:
Між Джомолунгмою та Лхоцзе знаходиться Південне сідло (South Col - 7906 м). Лхоцзе підноситься над Південним сідлом всього на 610 метрів, що робить її найнижчою за [[відносна висота|відносною висотою]] серед усіх восьмитисячників. Зате з другого боку вершини —- знаменита прямовисна [[Південна стіна Лхоцзе]], що піднімається на 3,2 км. на горизонтальній відстані всього 2,25 км. і є найкрутішим схилом таких розмірів. З цієї стіни в 1989 році зірвався поляк [[Єжи Кукучка]]. Гора відома також тим, що найпопулярніший шлях сходження на Джомолунгму частково проходить через північно-західний схил Лхоцзе.
Гірський масив Лхоцзе розташований в Головному Гімалайському хребті південніше Джомолунгми. Від найвищої вершини його відокремлює чотирикілометрова перемичка з розташованим в ній Південним сідлом. Лхоцзе - гірський масив з трьома основними вершинами: Головною - 8501 м, Середньою - 8420 м та Східною - 8400 м. У масиві Лхоцзе Головний хребет різко змінює свій напрямок на східний. На захід відходить потужний відрог, що обмежує Західний цирк з південного заходу. Головною вершиною відрогу є Нупцзе (7879 м).
== Історія сходжень ==▼
Незважаючи на велику висоту і потужність, масив Лхоцзе не справляє такого враження, як, наприклад, розташований на південний схід від нього восьмитисячник Макалу, який навіть поступається йому дещо у висоті. Пояснюється це тим, що з півночі і північного заходу Лхоцзе закритий могутнім масивом Джомолунгми, а з півдня він закритий величезними відрогами. Зі сходу ж, де проходять основні шляхи через Гімалаї на цій ділянці гірської системи, він також не виділяється серед інших, будучи загороджений масивом Макалу. Навіть із Західного цирку він виглядає не дуже-то велично. До того ж увагу спостерігача і тут відволікає монументальність Джомолунгми і Нупцзе, що круто здіймається над Західним цирком. Лише з північного сходу, з льодовика Канчунг, або з півдня, з льодовика Лхоцзе, масив представляється у всій своїй величі.
* [[1956]] Перше сходження на Головну вершину з Південного сідла, швейцарська експедиція (Ернст Райс і Фріц Лухсінгер).▼
* [[1979]] Перше сходження на Лхоцзе Шар, австрійська експедиція(Зепп Майерл і Рольф Вальтер).▼
На південний захід, до Західного цирку, Лхоцзе спускається крутими схилами, поглиблення яких забиті снігом я льодом. На північний схід, до льодовика Канчунг, схили Лхоцзе, так само як і східні схили Джомолунгми, мають вигляд крутої ступінчастої стіни, перерізаної широкими уступами, з яких нависають потужні льодово-сніжні карнизи, які майже постійно обрушуються сніговими лавинами і льодовими обвалами на льодовик Канчунг . На південь, у бік льодовика Лхоцзе, масив обривається крутими скельними схилами, прорізаними заледенілими кулуарами. Найбільш простий шлях до вершини – через північний гребінь від Південного сідла і північно-західний схил, спускається в Західний цирк.
* [[1981]] [[30 квітня]] Безкисневе сходження на головну вершину болгарським альпіністом Хрісто Продановим.▼
* [[1984]] [[20 травня]] Сходження на Лхоцзе Шар по складній південній стіні чехословацькою експедицією (Демьян і Божік).▼
Заледеніння масиву велике. На північному заході розташовується Західний цирк, на північному сході - льодовик Канчунг, на півдні з масиву та прилеглих до нього ділянок Головного хребта спускаються ряд льодовиків, що носять загальне найменування «Лхоцзе» (головний, східний і західний).
* [[1988]] [[31 грудня]], поляк Кшиштоф Веліцкі зробив перше зимове сходження на Лхоцзе.▼
* [[1990]] - радянські альпіністи [[Сергій Бершов]] та [[Володимир Олександрович Каратаєв|Володимир Каратаєв]] підкорили Південну стіну Лхоцзе. ▼
Геологічно масив Лхоцзе мало досліджений. Передбачається, що він складений граніто-гнейсами і кристалічними сланцями, які характерні і для Джомолунгми
* [[1996]] Перша жінка француженка [[Шанталь Модуа]] зійшла на Лхоцзе.▼
До Лхоцзе шляхи ведуть тільки з півдня: з Непалу - по льодовику Кхумбу і Західним цирком, з долини Імджа по льодовику Лхоцзе або з долини річки Арун по льодовику Канчунг.
* [[2001]] Перше сходження на Лхоцзе Середню російськими альпіністами(Євген Виноградський, Сергій Тимофєєв, Олексій Болотов, Петро Ковальов).▼
На назву масиву значно вплинула його знатна північна сусідка - Джомолунгма. Лхоцзе в перекладі з тибетської означає «південна гора» («лхо» - південь; «тзе» - гора). Висота Лхоцзе - 8501 м, це - четвертий висоті гірський масив світа.
▲== Історія сходжень ==
* 1953 Д. Хант та Да Намгіал – розвідка гребеня Головної вершини з Південного сідла.
* 1955 Перша спроба сходження Міжнародна Гімалайська експедиція
▲*
* 1965 індійська експедиція – Наванг Гомбу та Анг Камі підкорили вершину.
* 1965 Перша спроба сходження на Лхоцзе-Шар – японська експедиція досягла 8100 м.
* 1970 австрійці С. Майерл та Р. Вальтер підкорили вершину по східному гребеню.
* 1971 Кіс Хо Суп і 8 південно-корейських альпіністів, йдучи з Західного цирка, піднялися до висоти 8000 м.
* 1975 А. Завада і 10 польських альпіністів, йдучи з Західного цирка, піднялися до висоти 8250 м.
* 1979 Друге сходження на головну вершину – Єжи Кукучка.
▲*
* 1981 16 жовтня – друге сходження на Лхоцзе-Шар – Колін Молінез (Швейцарія).
▲*
* 1986 Сходження Рейнгольда Месснера. Він став першою людиною, що підкорила всі 14 найбільших 8-тисячників Землі.
* 1989 24 жовтня Єжи Кукучка гине під час сходження по південній стіні Лохоцзе внаслідок обриву мотузки.
▲*
* 1994 Карлос Карсоліо встановив світовий рекорд із швидкості одиночного сходження на Лхоцзе – він за 23 год 50 хв піднявся з базового лагеря до вершини.
▲*
* 2007 Пемба Дома Шерпа, непальський альпініст, який двічі побував на Джомолунгмі, загинув під час сходження на Лхоцзе на висоті 8000 м.
* 2011 14-15 травня Мішель Горст (американський альпініст) здійснив сходження на Джомолунгму і на Лхоцзе з перервою у 21 годину (не спускаючись нижче 4 табору).
* 2011 20 травня індійський альпініст Арджун Вайпаї став наймолодшим альпіністом – підкорювачем Лхоцзе. Йому виповнилося 17 років 11 місяців і 16 днів.
* 2011 On 20 May 2011, Indian Mountaineer [[Arjun Vajpai]] became the youngest climber ever to summit Lhotse, aged 17 years, 11 months and 16 days.
== Посилання ==
Рядок 32 ⟶ 61:
* http://commons.wikimedia.org/wiki/Lhotse
{{восьмитисячники}}
== Лiтература ==
* Рототаев П.С. Покоренные гиганты. - М.: Мысль, 1975. - 283 с.
[[Категорія:Гори Китаю]]
| |||