Наріжний Василь Трохимович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
See-Saw Itch (обговорення | внесок)
м interWiki десь загубилися… Я ж ставив їх!
Рядок 1:
'''Наріжний Василь Трохимович''' (*&nbsp;{{Дата народження|13|1|1780|1|1}}<ref>[http://az.lib.ru/n/narezhnyj_w/ Lib.Ru/Классика: Нарежный Василий Трофимович]</ref>, село с.[[Устивиця]], [[Миргородський полк]], [[Гетьманщина]], [[Російська імперія]] ,— †&nbsp;{{Дата смерті|3|7|1825|21|6}} [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]]) -&nbsp;— український російськомовний [[письменник]].
{{text|Нельзя не отдать полной справедливости и уму и необыкновенному по тогдашнему времени уменью Нарежного отделываться от старого и создавать новое. Белинский глубоко прав, отличив его талант и оценив его как первого русского по времени романиста. Он школы Фонвизина, его последователь и предтеча Гоголя...'Гоголя… И. А. Гончаров.}}
 
== Біографія ==
Рядок 9:
Ще студентом починає друкуватися у літературних часописах.
 
1801 року їде до Тифліса, де вступає на службу до правителя Грузії Ковалевського. Займає різні посади до 1803 року, коли переводиться до Санкт-Петербурга. Служить у МіністкрствіМіністерстві внутрішніх справ, потім у гірській експедиції кабінету, і, нарешті, після невеликої перерви, у військовому міністкрствіміністерстві.
 
1814 року вийшли друком перші частини роману "«Российский Жильблаз, или Похождения князя Гаврилы Симоновича Чистякова"». Роман, дозволений цензурою, був, одначе, знищений за розпорядженням министра народної освіти графа Розумовського. Справжньою причиною заборони була критика масонів, зображених у карикатурному вигляді; В. &nbsp;Наріжний зачепив також питання кріпацтва і навів приклади зловживання поміщиків владою.
 
== Творчість ==
Василь Наріжний є родоначальником російського реалістичного роману — побутового, сатиричного і,частково, історичного <ref>Малая Советская Энциклопедия. Том пятый: Массикот—Огнев.— М.: Акционерое об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 542.</ref>.
Один з перших у російській літературі звернувся до української тематики: романи «Арістіон» (1822), «Бурсак» (1824), «Два Івани, або Пристрасть до позовів» (1825; є український переклад), «Гаркуша, малоросійський розбійник» (1825, виданий 1856; позначений антикріпосницькою спрямованістю) <ref>Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С. 480.</ref>.
 
Василь Трохимович Наріжний — письменник “другого«другого ряду”ряду», “другого«другого ешелону”ешелону» в російській літературі, який виявив великий вплив на [[Бєлінський Віссаріон Григорович|В. &nbsp;Бєлінського]], [[В'яземський Петро Андрійович|П. &nbsp;В’яземського]], [[Кюхельбекер Вільгельм Карлович|В. &nbsp;Кюхельбекера]], Н.[[Гоголь Микола Васильович|М.&nbsp;Гоголя]], демократів 60-х. “... більшість«…більшість рецензентів творів письменника, — за словами Бєлозерської Н. &nbsp;А., Бєлозерської,— визнають у ньому сильний самобутній талант, спостережливість, оригінальний розум, …пізнання серця людського...”.людського…» Однак в основному вивчення спадщини автора зводиться до огляду його творчості та характеристики другого (романного) періоду.
 
До найменш досліджених належать «Слов’янські вечори» &nbsp;— підсумок ранньої творчості В. &nbsp;Т. Наріжного &nbsp;— цикл прозаїчних поем про Київську Русь і слов’ян. В. &nbsp;Ю. Троїцький визначив характер розповіді в «Слов’янських вечорах» як «билинний», навіть «казковий», хоча й визнав, що письменникові «вдалося передати дух давніх віків, побут і обставини тих років, деякі особливості мовлення». В. &nbsp;Наріжний зробив «Вечори» народними оповіданнями, героїчною поемою про минуле, які заселені героями минулого &nbsp;— першими князями Київської Русі, їхніми племенами й билинними співаками-оповідачами. I частина «Вечорів» вийшла 1809 року (налічувала 8 невеликих повістей, над якими Наріжний працював у 1806–081806–1808 роках). У десяті роки до них додалися повісті «Любослав», «Олександр», «Ігор». ІІ частина була надрукована 1826 року.
 
== Примітки ==
Рядок 25:
 
== Джерела ==
* Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С. &nbsp;480.
* Малая Советская Энциклопедия. Том пятый: Массикот—Огнев.— М.: Акционерое об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. &nbsp;542.
* ''Белозерская Н. А.'' Василий Трофимович Нарежный: Историко-литературный очерк. — Из-еИзд. 2-е. — СПб. 1896. — Ч. &nbsp;1, 2.
* ''Жуковська Т.'' Художні особливості 1 підциклу “Слов’янських«Слов’янських вечорів”.—вечорів» // Iсторико-лiтературний журнал; (Одеса: 16Астропринт), 2009.—, Одеса№&nbsp;16, : Астропринтс.— С. 254 – 261&nbsp;254–261.
* ''В. Ф. Перверзев''. Нарежный, Василий Трофимович // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1968, т.&nbsp;5, стлб.&nbsp;102–103 ([http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke5/ke5-1021.htm?cmd=0&istext=1 електронний варіант]).
 
== Посилання ==
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/70987/Нарежный Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона]
* [http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke5/ke5-1021.htm?cmd=0&istext=1 Краткая литературная энциклопедия ]
 
{{DEFAULTSORT:Наріжний, Василь Трохимович}}
 
[[en:Vasily Narezhny]]
[[lt:Vasilijus Narežnas]]
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії На]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Іншомовні письменники‏‎, народжені в Україні]]
[[Категорія:Українські російськомовні письменники‏‎]]
[[Категорія:Письменники за алфавітом]]