Лисиці (триба): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, оформлення
Скасування редагування № 8971917 користувача Lim Avokado (обговорення)
Рядок 1:
 
 
 
Лисиця є найбільш і найдальше поширеним звіром в наших угіддях. Населяє поля, ліси, лісостепи і гірські місцевості. Для захисту від небезпеки,поганої погоди ховається в нори,які часто займає у інших звірів.Часто є і співжителем з іншими звірами,як наприклад з борсуком. В день лисиця сидить в норі, або лежить в чагарниках, очереті, у високих культурах на полях чи траві.З надходженням сумерків виходить на полювання.Основною здобиччу для лисиці є миші,іншою за обставинами є зайці,д икі кролики, молодняк косулі,а також комахи (коники,жуки), плазуни. Не брезгує вона і домашньою птицею.Мені одного разу доводилось сидячи в травні на самця косулі спостерігати,як лисиця майже годину по траві вишукувала равликів, розкушуючи як горіхи, панцир (хатки). Практично лисиця підбирає усе,що може зїсти,контролює смітники,яких на кожному кроці зараз, не менше вздовж зд колій, підбирає збитих тварин на автошляхах.
 
Ворогів,які регулювали б численність лисиці(вовки,рись,орли)зараз мало тому цей відбір можливий тіпьки через хвороби,впершу чергу сказ.Лисиця є перенощиком цілого букету багатьох хворіб в тому числі гельмінтозів.За останній час застосування щеплень у лисиць привело до значного зростання кількості лисиці в Європі.
Самці ходять окремо ,тільки в період гону можуть по кілька ,як собаки,бігати за самкою.Нерідко,при полюванні в цей час вискакує їх по два-три з нори.
Лисиці характерний добрий слух та нюх,але поступається цим вовкові і енотовидній собаці.На третьому місці в неї зір,хоча швидше розпізнає нерухому постать мисливця ніж інші звірі,наприклад копитні.У лисиці блискавична реакція,при ловлі мишей використовує передні лапи,чим схожа більше до котячих ніж до собачих.Різниться від своїх родичів і вираженішими скакальними суглобами,довшими задніми кінцівками,тоншими кістками.
Літня шерсть лисиці не така блискуча,як зимова.рижого відтінку.Линяє два рази на рік.Літня триває з березня до кінця квітня,у самок з потомством затягується до кінця травня.Зимова з жовтня до 1 листопада.Ці періоди можуть дещо відхилятись в той чи інший бік залежно від погодніх умов.Зимова шерсть довша,в молодих з підпухом,може мати кілька відтінків від світлорижого до сірого і темнобурого.Кінчик хвоста світліший аж до білого,що називається мисливським жаргоном китицею,або квіткою.Зимова лисяча шкіра є непоганим трофеєм.
Прикус лисиці,як у інших собачих складається з 3 різців,ікла,4 премолярів і 3 молярів на половині верхньої щелепи,та 3 різців,ікла,4 премолярів і 3 молярів на нижній.Загальна сума зубів 42.
Період гону в лисиці припадає на січень-лютий.Найчастіше парування відбувається в норі.В цей період лисиці сидять по норах вдень та вночі і навіть при гарній погоді.Дорослі самці маркують сечею і секретом пахучих залоз свою територію та оберігають її від співродичів.Виношує лисиця 42 дні і родить восновному 3-8 лисенят сліпих,як цуценята у собак.Два перших тижні достатньо лисинятам самого материнського молока.пізніше одержують принесену і відригнуту лисицею тверду їжу.Біля 1 травня лисинята уже вилазять із нори.Тоді лисиця приносить більші куски їжі-зайця,курку,все що може понести.Інколи їй піднести до нори може помогти самець,але сам не приносить.Тоді біля нори можна знайти кістки від птиці,зайців,козенят косулі. Уже через2-3 місяці(кінець травня-червень)лисинята починають виходити з старою лисицею на полювання,хоча більше часу забавляються.До осені вони мають стати самостійними.
З давніх давен лисиця вважалась хитрим звіром,через розвинутий слух і нюх легко розпізнає не лише здобич,але і небезпеку та часто виходить “чистою із води”.В багатьох народних казках тому показана мудрою і хитрою “кумою”.За методом полювання більше нагадує кота,полює водиночку а не сворами чи стаями,настигаючи здобич зненацька.Як кіт, ловить миші спочатку передніми лапами.Лисиці присутня добра реакція,але всеодно при ловлі мишей тільки всередньому кожна четверта спроба закінчується успіхом.Тобто і миша не є уже такою легкою здобиччу.Коли лиси починають мріяти про “свято” то їх тягне на більшу здобич-заєць,особливо молоді,яйця птахів по полях і заплавах.Легкою здобиччу є малі навіть трьох місячні косуленята.Хоча новонароджені вони дають мало запаху,так задумано природою,але знайдені лисицею і беззахисні стають швидко її жертвою.Лисицям притаманне добре запамятовування місць із захованими кусками їжі,добре памятають і території угідь,де облюбували косулі для виведення потомства.Лисиці,які раз успішно пополювали там,кожен рік в цей час відвідують ці місця.Миша важить якихось 30г.а дитя косулі це зразу кг.мяса.В угіддях Норвегії проводили дослідження на помічених маркованих новонароджених козенятах косулі і виявили,що з них половина в перші два місяці життя стали жертвою лисиць.В окремих угіддях ці втрати становили до 85%.Чим більша щільність косулі в угідді тим більші були втрати.
Як і собачі,лисиця зариває надлишок здобиччі невеликими порціями в різних місцях,щоб швидко не знайшли родичі та інші конкуренти.Ці місця пізніше відвідує.Такі спостереження робив у свій час канадський дослідник Давид Генрі.
Лисиця не лінива і ,проходячи угіддями,старається зазирнути в кожен куток.Не секрет,що де багато лисиці там різко падає кількість куріпки,фазана,качки,зайця.В усіх європейських країнах,крім України,її полюють круглорічно.Тільки в період вигодовування чисто з етичних поглядів мисливців не стріляють самок в період вигодовування лисинят і пізніше спочатку повинно відстрілюватись лисинят,а тоді стару лисицю..Кількість її на Україні зросла через засмічення відходами усіх територій угідь.Це стосується і ворон. Полювання на лисицю різноманітне і залежить від місцевості,пори року,погодніх умов тощо.Майже відійшло в історію полювання лисиці з орлами,на конях з хортами.Поряд з такими,як полювання загоном,з норними,капканами чи самоловами цікавим і потребуючим навиків є полювання з засідки,на вабу і з манками.Шкіра лисиці зараз втратила свою цінність,хоча на Заході знову входять в моду вироби з лисячого та іншого хутра.Полювання на вабу потребує витримки,наполегливості та терпіння.Звичайно гарний трофей з лисиці пізньої осені,а ще краще зимою.
Як вчили мене старі мисливці-лис повинен вичесати обтерти хутро на першому снігу, і тому посидіти нерухомо на холоді зимою не є з приємних.Правда останні роки перший сніг випадав нажаль пізно,раніше в жовтні ато і у кінці вересня.
До цього полювання слід готовитись заздалегіть.Одяг,взуття повинні бути теплими і нешурхотіти.Лисиця швидко вловлює посторонній звук,а ще швидше зникає зі “сцени”.Для сидіння на відкритому місці обовязково потрібен маскуючий одяг.Найкраще сидіти на підвищенні(вишка,лабаз)або на пагорбі і ще враховувати напрямок вітру.Підхід до місця засідки чи вабу має теж бути з підвітряного боку,безшумним.Найкраще щоб хтось підвіз підводою або машиною.Лисиця,яка вийшла на свіжий слід людини покидає цю ділянку і не підходить до вабу.Для стріляння з гладкої зброї ваб виставляється на відстань до 50м.З нарізної і з оптикою можна ,як кажуть,на 150м.вночі в око стріляти.Навіть без місяця на снігу прекрасно видно.Для стріляння в сутінках бажано оптику з великим обєктивом від 50мм.,кратність навпаки зменшується до 3-4.Тоді найчіткіша видимість.Відіграє роль і якість виготовлення оптики.Я користуюсь постійно оптикою фірм Цайс і Калес із змінною кратністю.Добре для стріляння в сумерках і оптичні приціли із підсвітленим ціликом.Місце засідки і викладки вабу вибирається ще на початку осені.Ваб добре викладати не на зовсім голій місцевості тоді звір почуває себе впевненіше.Я роблю теж на відстані 20-30м.від нього додатковий бункер-пластмасова водяна каналізаційна темного кольору труба довжиною до 1м.на 0,5м вкопую в землю.В кінці що над землею попередньо роблю 10-12мм бором кілька дірок.В цю трубу з осені підкидую дрібний ваб для постійного запаху-відходи з мяса,риби.Час від часу,2-3 рази в місяць з листопада проходячи по угідді підкидую такі відходи біля труби.Навіть коли немає вабу лисиці перевіряють таке місце і навіть не одна,маючи свій час відвідувань.Тому і стріляючи на вабу не потрібно тутже забирати вбиту лисицю,а чекати дальше на наступну.Був у мене не один випадок,коли лисиця ,виходячи на мій слід,не підходила до вабу.Тоді,вислідивши місця перетину її моїх слідів,я забирав лисиць на підході.
Одного в моїй невеликій практиці не міг ніяк вирахувати ні на вабу,ні на підході,завжди він приходив на ваб після того,як я вертався додому.Тоді я пішов під ранок і безшумно підкравшись забрав лиса.В ті часи я був ще пацаном,полював гладкостволкою іж-18,але міг роззувшись підійти по снігу до лисиці на потрібну відстань.Зараз,щоб таке зробити мусить той лис бути золотим.
З усього сказаного є ще, правда, одне “но”-дякуючи нашим “проффесорам” і “мудрому”закону про полювання,забороняється полювати в темну пору доби і це тоді,коли хижаки найбільш активні.
Досить ефективно сидіти на лисицю зранку або перед вечером підчас її мишкування.Вибирається також з підвітряного боку місце для сидіння,добре на підвищенні,обовязково маскуючий одяг.Ще важливим секретом для цих полювань є і те,що одяг і взуття бажано тримати подальше від посторонніх запахів,найкраще в окремому приміщенні,в мене наприклад,зберігається на селі біля сіна,хоча сам проживаю в місті.Мишкує лисиця охоче на бувшому злаковому полі,ще краще коли неподалік є скирти соломи.Підманювати лисицю можна імітуючи писк мишей,крик раненого зацця,гавкотом самки в період гону.Писк мишей імітується губами,хто вміє,корком в шийці пляшки,манком.Це уже від навиків і майстерності.Навіть, щоб вибрати правильний манок, потрібно знати до тонкощів,як звучить цей звук в природі.Окрім всього,мислшивець має знати коли який звук видати,з якою протяжністю і силою.Якщо лисиця не далеко то звичайно вабити писком миші бо крик зайця відлякає її тай на коротшій відстані вона швидше розпізнає фальш.Крик зайця якщо і подаєтьсято з незначною протяжністю і довгим інтервалом навіть до години між ними,інакше лисиця запідозрить,що “заєць просто з глузду зїхав” і не підійде.Крик раненого зайця чув мабуть кожен підчас полювання на зайця,коли його добирає собака. Давніше я підбирав для імітації крику зайця пищики від гумових дитячих іграшок.Корегував звук за силою і звучанням долонею.Інша справа з імітацією гавкоту лисиці. Такі манки повинні зараз бути в продажі у мисливських магазинах.Крім правильного відтворення звуків потрібно ще знати коли найефективніше їх застосовувати,в який час доби,при якій погоді. В погану дощову,вітряну погоду чи снігопад лисиця сидить в норі. Мишкує зранку і перед вечером.Зимою це після 16 год.Найкраще на вабу очікувати після надходження сутінок і до ранку.Коли лисиця далеко для пострілу від засідки то доцільно імітувати крик зайця. В ночі на нього майже завжди прилітають сови і сідають чуть не на голову. Краще вабити з землі на невекликому пагорбі,щоб був добрий огляд місцевості. Лисиця з точністю до метра встановлює місце подачі звуку і,якщо “заєць кричить з дерева” то неохоче буде йти подивитись на нього.Одного разу полюючи в товариша австрійця на самця косулі,ми седіли зранку на вишці кожен із гвинтівкою на краю лугу з сінокосом,яке на відстані добрих 500м впиралося у ліс і по периметру з усіх сторін частково було скошене,але ще великий клапоть трави,майже половина,залишалась по середині.Косулі неохоче виходили на свіжоскошене але ми надіялись на успіх.Раптом я помітив у найвіддаленішому куті поля, на скошеному, лисицю з лисинятами.Тоді був серпень і лисенята уже досить підросли.Я нарахував 11 штук.Чи це одна лисиця прийняла виводок іншої не зрозуміло досі,але найвірогідніше,що усі були з її виводка.Товариш,якому належали угіддя,взявся за голову від побаченого. Катастрофе Стріляти було далекувато і я криком раненого зайця вирішив привабити.Після першої короткої серії лисиця присіла і насторожено вдивлялася в наш бік,а лисинята подовжували бавитися.Пізніше вона не побігла навпростець через некошену траву,а абійшовши краєм прийшла і привела всю свою команду під саму нашу вишку на метер від драбини.
Так точно з першого разу вирахувала.Ми тоді відстріляли трьох лисинят,а решта товариш забрав пізніше сам,коли я був уже вдома.Подібний випадок був цієї зими,коли я полював лисиць при їх мишкуванні. На крик зайця лисиця і великий самець,котрий неохоче але пішов за самкою,наблизились з 300-400м.на 40 так,що я стріляв з гладкого ствола бо в нарізному не було уже потреби.Взяв самця,а лисиця блискавкою чкурнула в найближчі зарослі.При таких полюваннях комбінована зброя дуже практична.Моя комбінована під 12/70 і 5,6*50R Mag. служить мені безвідказно уже добрих 10рр.Цей патрон прекрасний і для полювання косулі,маючи понад 1300Дж.на 100м.та початкову швидкість до 1000м/сек.Через високу швидкість має різку шокуючу дію та через низьку траекторію лету кулі,наприклад на 200м. у простріляної збрї на 100м.дає заниження лише 2-3см.,тому не потребує великої корекції.Навіть на 300м.можна робити поправку самою сіткою оптичного прицілу,не рухаючи маховика.Стріляю лисиць не рідко на 200-300м.і промахів майже не буває.Для полювання на косулю кращого не бачив,а через мої руки перейшло зброї чимало. Не знаю з яких причин,чи міркувань цей патрон відносно так мало поширений в Україні.
 
 
 
 
 
 
{{taxobox
| color = pink