[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TXiKiBoT (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот додав: eu:Léon Blum
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Image:Léon Blum by Vallotton.jpg|thumb|right|Леон Блюм]]
'''Леон Блюм''' ({{lang-fr|Léon Blum}}; * [[9 квітня]] [[1872]] — † [[30 березня]] [[1950]]) — французький політичний діяч, лідер соціалістичної партії і редактор газети «Попюлер» («Populaire»), в 1928—50. Очолював уряд Франції в 1936—37 і 1938 роках. Проводив політику «невтручання». В 1943—44грудні Блюм1946 перебував- усічні німецьких концтаборах. 1946—47 Блюм1947 — голова Тимчасового уряду Франції,. якийРедактор підписавгазети економічну«Попюлер» угоду(«Populaire») зв США,1928—1950 брав участь у війні у В'єтнамі, почав створення Західного блоку як основи НАТОроках. Був секретарем відомого часопису [[Ревю Бланш]].
 
 
== Діяльність у лавах СФІО (1920-ті рр.) ==
Рядок 17 ⟶ 16:
 
Відповідно до програми Народного фронту уряд Блюма здійснив низку важливих кроків. По-перше, було заборонено [[фашизм|фашистські]] ліги та їх воєнізовані загони. Були амністовані учасники антифашистських демонстрацій. По-друге, урядом були проведені соціальні реформи, зокрема прийняті закони про 40-годинний робочий тиждень, оплачувані відпустки та колективні договори. По-третє, значно посилився вплив держави на економіку Франції: Французький банк поставили під державний контроль, були частково націоналізовані військова промисловість та залізниці<ref>Смирнов В. П. Новейшая история Франции. – М., 1979. - С. 142-149.</ref>.
 
Під час [[Громадянська війна в Іспанії|Громадянської війни в Іспанії]] уряд під його керівництвом був ініціатором «політики невтручання» та створення Міжнародного комітету з питань невтручання у справи Іспанії.
 
У червні 1937 г. уряд Блюму пішов у відставку через провал свого законопроекту про підвищення податків та контроль за фінансовими операціями за кордоном. <ref>Смирнов В. П. Франция в ХХ веке. - М.: Дрофа, 2001. - С. 139-141.</ref>.
 
В 1943—44 Блюм перебував у німецьких концтаборах.
 
== Післявоєнна діяльність ==
Леон Блюм, повернувшись з німецького концтабору на батьківщину, знову активно включився до політичної боротьби. У СФІО він підтримував течію, що виступала за соціал-демократичну трансформацію партії та розрив із марксизмом. На виступі 20 травня 1945 р. під час конференції секретарів федерації СФІО він так визначив нову ідеологію партії: "Зберігати й розширювати права людської особистості в суспільстві, повністю підпорядкованому інтересам колективного блага, - це формула самого соціалізму. Саме вона міститься в цих двох словах: "соціал-демократія", які поєднані не випадково. Це є тим синтезом, який Жорес протягом всього свого життя намагався здійснити між головними положеннями марксистської критики та старими принципами революції 1789 р."<ref>Сироткин В. Г. История Франции: Пятая республика. - М., 1989. - С. 61.</ref>
 
В грудні 1946 - січні 1947 рр. був головою однопартійного уряду меншості соціалістів. Саме під час цього короткого періоду Франція розпочала війну в Індокитаї. Леон Блюм в цей час висунув на противагу тоталітарному комунізму ідею демократичного чи гуманістичного соціалізму, що відкидав диктатуру пролетаріату. Блюм заперечував класовий характер французької демократії та закликав підтримувати союзницькі відносини з Великою Британією та США<ref>Смирнов В. П. Новейшая история Франции. – М., 1979. - С. 256-258.</ref>. Тимчасовий уряду Франції підписав економічну угоду з США, брав участь у війні у В'єтнамі, почав створення Західного блоку як основи НАТО.
 
Після розколу трипартійної коаліції соціалісти з ініціативи своїх лідерів Блюма та Гі Молле спільно з МРП та радикалами утворили коаліцію "третьої сили". Вона, за їх словами, повинна була боротись проти подвійної небезпеки: комуністів та голлістів. Блюм пропонував поширити ідею третьої сили також і на зовнішню політику, зібравши під своїми знаменамитих французів, які не бажають ні американізації, ні радянізації<ref>Макаренкова Е. М. Французская социалистическая партия в годы IV республики. – М., 1973. – С. 75, 79.</ref>.