Іллірійці: відмінності між версіями

'''Іллірі́йці''' ({{lang-el|}} Illyriói)  — загальна назва обширної групи індоєвропейських племен, що займали в давнину північний захід [[Балканський півострів|Балканського півострову]] від середньої течії [[Дунай|Дунаю]] до [[Адріатичне море|Адріатичного моря]] (найбільш значні з іллірійськіх племен: далмати, лібурни, істри, яподи, паннонци, дезітіати, пірусти, діціони, дардани, ардієї, таулантії, плерєї та ін.) і частково південного сходу [[Апеннінський півострів|Апенінського півострову]] (япіги, мессапи і ін.).

[[ImageФайл:Illyrians.jpg|thumb|Карта розселення іллірійців]]

Перші згадки про іллірійців зустрічаються у грецьких авторів [[Гекатей з Мілета|Гекатея Мілетського]] (VI ст. до Р. Х.) і [[Геродот]]а (V ст. до Р. Х.). Археологічно іллірійці зв'язані з [[Гальштатська культура|гальштатською культурою]] раннього заліза (до часу її розквіту в 700-400 700—400 р. до н. е. відносяться культові повозки, керамічне і бронзове начиння з фігурами і рельєфними фризами, прикраси). У VII-IIIVII—III вв. до н. е. на території розселення іллірійців греки заснували ряд торгових і землеробських поселень-колоній. Спочатку Іллірійці будували фортеці з необробленого каменя, а пізніше почали під грецьким впливом викладати стіни з тесаних квадрів, прикрашати святилища скульптурою.

На початку III ст. до н. е. в іллірійські області вторглися [[кельти]], частково відтіснивши іллірійців, частково піддавши їх кельтизації (утворилася група ілліро-кельтских племен). У III ст. до Р. Х., коли іллірійці зіткнулися з [[Стародавній Рим|римлянами]], вони знаходилися в основному на стадії розкладу первіснообщинних стосунків (у південноіллірійських племен виникли перші ранньокласові утворення ще раніше: у IV ст. до н. е. у єнхеліїв і в 2-ій половині IV ст. до н. е. у тавлантіїв, в середині III ст. до н. е. у ардіїв).

Підпорядкувавши сусідні племена, ардії створили обширну державу із столицею в Ськодре (сучасний [[Шкодер (місто)|Шкодер]]). В результаті так званих [[Іллірійські війни|Іллірійських воєн]] (у 229—228, 219, 168—167  рр. до н. е.) між ардіями і римлянами територія держави ардіїв була завойована римлянами (167  р. до н. е.) і увійшла до складу римської провінції Македонія (148  р. до Р. Х.). Північні області побережжя, населені лібурнами, далматами і яподами, були завойовані римлянами в II-III—I вв. до н.  е.; остаточно вони були завойовані під час Іллірійськой війни 35-33 рр. до н. е. Тоді ж були завойовані і племена панонців на середній [[Сава (ріка)|Саві]]. У 13-9 рр. до н. е. римлянами були завойовані племена на північ від Сави аж до середньої течії [[Дунай|Дунаю]]. Племена внутрішньої Далмації (дезитіати, пірусти і ін.) були скорені римлянами в ході придушення паноно-далматського повстання 6-9 років. Іллірійці піддалися швидкій і сильній романізації (особливо на побережжі і в містах). В ході [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]] іллірійці остаточно асимілювали; поступово зник і стародавня [[іллірійська мова]]. За нащадків стародавніх іллірійців деякі учені вважають сучасних [[Албанці|албанців]]. Пам'ятники культури іллірійців збереглися в [[Австрія|Австрії]], [[Італія|Італії]], [[Албанія|Албанії]], в країнах колишньої [[Югославія|Югославії]].

* Свиридова И. Н., «Иллирийские племена в конце I века до нашей эры  — в начале I века нашей эры», 1960

* [http://s151.photobucket.com/albums/s130/olvios300/Illyria/ Фотоматеріал] {{ref-en}}

* [http://groups.yahoo.com/group/Illyrians/?yguid=232262967 Іллірія та іллірійці] {{ref-en}}

* [http://www.podrobnosti.ua/print/history/2008/01/12/488290.html Нові знахідки іллірійських кораблів віком близько 2200 років] {{ref-ru}}