Вікіпедія

Горностаївський район: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Kostpolt (обговорення | внесок)
28 356 редагувань
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 10:
| код КОАТУУ =6522600000
| утворений =1965
| населення ={{зменшення}} {{Населення районів Херсонської області|Горностаївський}}
| населення =20 307
| площа =1 0181018
| густота =19,9.7
| код району =5544
| поштові індекси =74600—74642
Рядок 30:
'''Горноста́ївський райо́н''' розташований у центрально-північній частині Херсонщини. На півночі межує з Великолепетиським, сході і півдні з Нижньосірогозьким і Каховським, на заході по руслу Дніпра з Бериславським районами.
 
Назву район одержав від переселенців з села Горностаївки на Київщині. Назва пішла від горностая - — тваринки, що водилася на Поліссі. Райцентр засновано у XVIII столітті.
 
Поблизу нього збереглися залишки поселення доби пізньої бронзи, городище скіфськосарматської доби, знайдено кам'яні баби кочівників ХІ-ХШ століть. В околицях села Каїри виявлено мезолітичну стоянку, неолітичне поховання і могильник, два поселення і поховання доби пізньої бронзи, скіфськосарматське городище, могильник ІХ-ХІ століть.
 
З правіку населення цього степового краю займалося хліборобством, скотарством, рибальством на Дніпрі, видобуванням у каменоломнях вапнякового каменю. У XIX столітті тут щороку проводилися два великих ярмарки, на яких торгували пшеницею і худобою.
 
Сьогодні економічне обличчя району визначає агропромисловий комплекс. Ґрунти тут південно-черноземні з різновидами та лугово-черноземні степових подів - — понижень. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, олійних та овочевих культур, виробництва молока, м'яса і яєць.
 
== Історія ==
У 1923 році в результаті проведення першої реформи адміністративно-територіального поділу УРСР був утворений Херсонський округ, до якого ввійшов
Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей.
 
Після утворення району в [[1923]] році значна увага приділяється письменності серед дорослого населення. Вже через два роки в районі налічується 19 лікнепів та 6 шкіл малописемності, в яких навчалися в основному жінки віком від 18 до 50 років. І лише наприкінці 30-х років вдалося ліквідувати неписемність.
 
У [[1928]] році почалася масова колективізація селянських господарств. До [[1933]] року майже всі господарства були колективізовані.
У квітні [[1930]] року в [[Горностаївка (Горностаївський район)|Горностаївці]] відкрито відділення Державного банку, з допомогою позик якого колгоспи, підприємства, установи та окремі селяни розпочали будівництво господарських приміщень, житлових будинків.
За постановою [[ВУЦВК]] від [[17 лютого]] [[1935]] року про розукрупнення районів на території Одеської області було створено 29 нових районів, у тому числі і Горностаївський, територія якого тепер входить до складу [[Херсонська область|Херсонської області]].
У [[1935]] році почала видаватися районна газета “Сталінець”«Сталінець», яку одержував майже кожен двір.
 
З 1932 по 1934 &nbsp;рр. Горностаївський район пережив штучно організований більшовиками [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомор]]. У селах траплялись випадки канібалізму.<ref>http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/poslugy/sgr.html</ref>
 
[[ЗображенняФайл:Morchenko.jpg|thumb|left|200px|Свідчення Морченко Поліни Лук'янівни 1918 &nbsp;р.н. про Голодомор у селах Горностаївщини та випадки [[канібалізм]]у]]За п’ятьп'ять післявоєнних років було повністю відбудовано зруйноване війною господарство району. У 1949 році колгоспи сповна освоїли довоєнну посівну площу. Були відродженні всі тваринницькі ферми, поліпшилась робота МТС. Значну роботу було проведено по відновленню шкіл та культосвітніх закладів. Наприкінці [[1943]] року знову почали працювати районний відділ народної освіти восьмирічна та середні школи. У [[1944]] році поновляє свій вихід районна газета “Сталінець”«Сталінець». До [[1949]] року в районі працювало п’ятьп'ять кінопересувок та радіовузли. У [[1948]]-—[[1949]] &nbsp;рр. споруджено міжколгоспну інкубаторну станцію на 195 тисяч яйцемісць. До [[1950]] року збудовано напівмеханізовану пекарню, яка випікала 12 тонн хлібобулочних виробів на добу, типову поліклініку, стаціонарну лікарню, дитячий садок і яслі, водонасосну станцію.
 
У [[1956]] році Горностаївку віднесено до категорії селища міського типу.
В [[1958]] році на базі двох господарств “Червоний«Червоний партизан”партизан» та імені 8 березня створено колгосп “Дружба”«Дружба». Господарство спеціалізується на виробництві зернових культур, головним чином пшениці. Значне місце посідають і такі сухостійні культури, як кукурудза. На початку [[1963]] року згідно з Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[30 грудня]] [[1962]] року відбулося дальше укрупнення у всіх областях республіки сільських районів. Серед ліквідованих районів [[Херсонська область|Херсонської області]] був і Горностаївський. Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[4 січня]] [[1965]] року внесено зміни в адміністративне районування. Проведено розукрупнення районів. Таким чином Горностаївський район став адміністративною одиницею.
В [[1970]] році до 50-річчя плану ГОЕЛРО була завершена електрифікація району.
 
Рядок 63:
 
== ЗМІ ==
Видається районна газета “Сільські«Сільські новини”новини». Наклад: 1720 примірників.
 
== Земельні ресурси ==
Рядок 79:
|-
|із них: рілля
|87,4 тис. га ( або 85,7%) від площ с/г угідь області 4,4%
|тис. га
|-
Рядок 89:
|-
|Забудовані землі
|2,5 (або 2,46 %)
|тис. га
|-
Рядок 106:
== Джерела ==
<references/>
* [http://www.investor.ks.ua/rayon.php?lang=ua&&section=hornostayivka&&razdel= Більше інформації на "Інвестиційному порталі"]
 
{{Горностаївський район|nocat=1}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Горностаївський_район