Білоруський народний фронт: відмінності між версіями

БНФ виник на хвилі національного підйому у Білорусі, який трапився після відкриття двома археологами Зеноном Пізняком і [[Євген Шмигальов|Євгеном Шмигальовим]] масових поховань жертв [[сталін|сталінського режиму]] у [[Куропати|Куропатах]] під [[Мінськ]]ом. [[3 червня]] [[1988]] р. в газеті «Література і мистецтво» була надрукована сенсаційна стаття про масові розстріли у Куропатах. Вже 19 червня проходить демонстрація, в якій беруть участь близько 10,000 чоловік, що примушує владу республіки створити слідчу комісію для розслідування масових поховань. [[19 жовтня]] [[1988]] р. відбулися установчі збори білоруського історично-освітнього товариства «Мартиролог Білорусі» (Мученик Білорусі), засновником якого виступила Спілка письменників, Спілка кінематографістів і редакції газети «Література і мистецтво». На зборах за пропозицією Зенона Пізняка був створений оргкомітет БНФ «Відродження» і визначена його концепція, як громадсько-політичного руху за демократичне реформування суспільства і відродження білоруського народу. Рух був відкритий для участі усіх громадян Білорусі і громадських об'єднань. Оргкомітет оприлюднив програму руху, де визначалась його спрямованість на демократичні реформи, реальний суверенітет Білорусі, національне відродження та права людини.

 

 

Установчий з'їзд БНФ відбувся 24-25 червня 1989 р. у [[Вільнюс]]і, де були присутні близько 400 делегатів. На ньому був ухвалений статут, який підкреслював, що діяльність руху буде відбуватися в рамках Конституції БРСР. Були також визначені цілі руху — відродження білоруської культури і мови. Ці програмні документи руху вдалося бодай частково здійснити за ініціативи депутатської фракції БНФ в парламенті і проголосити Декларацію про державний суверенітет Білорусі та надати білоруській мові статус єдиної державної мови в республіці.